Про те, яке насправді має значення франкфуртський Книжковий ярмарок (Frankfurter Buchmesse) для сучасного суспільства та його головні меседжі, розповідає журналістка Amal News Тамріко Шолі.
Моя журналістська кар’єра розпочалася в юні 19 років з роботи у профільному спецвиданні “КанцТовариш”, присвяченому офісному та канцелярському приладдю, а також видавничій справі. Так сталося, що першу статтю для цього журналу я мала написати саме про Книжковий ярмарок у Франкфурті. Зізнаюся чесно, тоді ані про ярмарок, ані про місто я нічогісенько не знала. Звісно, я тоді й подумати не могла, що колись буду жити у цьому мегаполісі й знати кожен куточок саме цього ярмарку. А я його дійсно знаю. В цьому році я відвідую ярмарок вже всьоме. Нарешті моєї німецької мови вистачає, аби не тільки відвудувати англомовні виступи, але й німецькомовні і навіть брати участь в одному з них. Я присутня на ярмарку всі шість днів (починаючи з пресс-відкриття) та відвідую геть усі павільони. Йдеться про чималеньку площу: книжковий ярмарок займає приблизно 45% загальної площі виставкового центру, а це приблизно 580 000 кв.м разом із відкритими зонами та вулицями. Хтось подумає, що я навіжена, але особисто для мене цей ярмарок – головна подія року, яка надає мені оптимізму, перезавантеження ресурсів та навіть віру у людей. Нижче пояснюю, чому саме.
ЗУСТРІТИСЯ НАЖИВО
Книжковий ярмарок триває п’ять днів. Середа та четвер – лише для працівників галузі та преси, а п’ятниця, субота та вівторок – відкриті для широкої публіки. 78-й Франкфуртський книжковий ярмарок 2026 зібрав 236 тисяч відвідувачів із 137 країн. У ньому взяли участь 4 тис. експонентів, більше 7 тис. преставників ЗМІ та блогерів, а на ярмарковому майданчику та в місті відбулося понад 3,8 тис. подій та загалом більше 80 годин автограф-сесій.
Така велика кількість подій зумовлена тим, що головне завдання ярмарку – це не просто побачити, а саме обговорити і саме наживо. Колись для працівників галузі та поціновувачів книжок зустрітися – це була єдина можливість дізнатися інформацію; сьогодні, коли будь-яка подія може відбутися онлайн і тим самим зекономити гроші і для організаторів, і для відвідувачів – це, радше, привілей. Ми впевнено увійшли в епоху, коли культурно-інформаційні та соціальні події наживо стають рудіментом суспільства, що майже всю інформацію споживає через екран монітора, а не через особисте спілкування. З одного боку, онлайн-технології допомагають стерти кордони. З іншого – створюють нові, через відсутність можливості сприймати інформацію всіма органами почуттів (запах, звуки, фізичний дотик), тобто таким чином, коли мозок людини сприймає зовеішній потік максимально критично й повно.
В сучасну онлайн-епоху такі масштабні офлайн-події, як Книжковий ярмарок у Франкфуті, – це без перебільшення один зі способів збеження критичного мислення у суспільстві, здатності мислити самостійно та будувати комунікацію наживо. Перебувати в одному з павільонів ярмарку, поміж декількох великих і маленьких сцен, на яких йде обмін гострими меседжами, – це зовсім не те саме, що дивитися трансляцію онлайн. Ти стаєш активним учасником події, а не тільки споживаєш інформацію через екран.
І те, що така достатньо велика кількість людей зі всього світу, попри кожного року зростаючу вартість квитків, продовжує відвідувати Книжковий ярмарок фізично – це позитивний сигнал.
СИЛА ЖІНОЧОГО ГОЛОСУ
Перелік тем, які обговорюються на Frankfurter Buchmesse, величезний і не обмежується лише книжками. Феміністичний рух та права жінок в різних країнах світу, видавнича справа під час війни або в умовах диктатури, формування гендерних стереотипів в літературі, способи самвидату (у тому числі на Amazon), сторітелінг у побутовому житті та бізнесі, культура для людей з СДУГ, вплив творчості на мозок людини, ілюстрація як спосіб зафіксувати важливі меседжі, переспективи розвитку ШІ-технологій, соцмережі й книги тощо.
Цікавих тем справді дуже багато. Вони формуються з огляду на головні виклики суспільства в поточному році. І через те, що у ярмарку беруть участь майже всі країни світу, – у відвідувачів формується картина загальної ситуації у світі. Звісно, це лише частина меседжів, але вона є гарним поштовхом для подальшго пізнання.
Обговорення, лекції та дискусії, особливо в такій кількості, мають велику силу – адже вони впливають на формування суспільної думки
Особисто я сприймаю Книжковий ярмарок у Франкфурті як чудову нагоду сповільнити хаос у голові та надихнутися глибокими розмовами наживо, замість бездумного скролінгу соцмереж. Це відпочинок від монітора і можливість почути розумних людей, яким є, що сказати про нагальні світові тенденції, а не лише про своє особисте життя (як зазвичай влаштовані дописи в соцмережах).
Цього року звідусіль лунали не нові, але гострі теми: загрози й використання ШІ у видавничій галузі, посилення правого екстремізму, рольові моделі й передусім уявлення про маскулінність, падіння читацької грамотності школярів (зокрема німецьких) і брак політичної волі для ґрунтовної реформи шкільної системи Німеччини. Особливу увагу приділили жіночим голосам.
З жорсткою критикою втручання деяких політиків у культуру, та хокрема книжковий бізнес, виступила на відкритті ярмарку чеська письменниця Радка Денемаркова (цього року Чехія виступила почесною гостею ярмарку).
На спільній літературній сцені телеканалів ARD, ZDF і 3sat письменниця й оглядачка Ягода Маринич протягом кількох днів вела Sheroes — серію феміністичних дискусій, присвячених різноманітним темам.
Ще одна жінка глибоко вразила публіку в перший день ярмарку — француженка Жізель Пеліко з презентаціює своєї книги “Гімн життю: Сором має змінити бік”. Протягом багатьох років власний чоловік напоював її снодійним та “здавав” різним чоловікам для ґвалтування. Дізнавшись про це, вона вирішла не мовчати та засадити за ґрати не тільки чоловіка, але й всіх ґвалтівників.
За її словами, вона хотіла відкритого процесу, бо не знала своїх кривдників. “Зате вони знали мене. Вони ґвалтували непритомну жінку. Саме вони мали опустити очі, а я хотіла стояти з високо піднятою головою”, – каже Пеліко. Вона сказала, що змирилася з тим, що мусила переглядати відео власних зґвалтувань. “Неможливо передати, що я там побачила. Це варварство, – наголосила вона. – Я не впізнала ту жінку, яка там лежала”.
За її словами, вона втратила гідність, але через цей процес знову її повернула. Сьогодні Жизель Пеліко безсумнівно є одним із сиволів жіночої сили та боротьби за справедливість.
ПОЧУТИ РІЗНІ КРАЇНИ ОСОБИСТО
Ще одна важлива тема ярмарку цього року – посилення правого екстремізму. Зі зростаючою популярністю таких партій, як AfD, у сучасному суспільстві гостро постає питання толерантності та співіснування представників різних національностей. Останні десятиріччя відзначилися глобалізацією: не тільки через розвиток технологій, але й, на жаль, через війни, велика кількість людей змінила місце свого проживання. Кількість іноземців в різних країнах зростає – але ми так мало знаємо один про одного і це сприяє поширенню міфів про інші культури. Саме цим і користуються подібні до AfD партії, чия програма базується на звинуваченні конкретних груп населення (зокрема мігрантів та біженців) в усіх економічних та соціально-політичних проблемах (тим самим знімаючи відповідальність з, наприклад, некомпетентних політиків).
Книжковий ярмарок у Франкфурті, який представляє культуру та менталітет народів з усього світу, в цьому плані є можливістю особисто поставити важливі запитання представникам різних країн. Можна відвідати конкретні національні стенди або ті чи інші дискусії.
Так, на сцені Deutschlandfunk в одній з панельних дискусій цього року видалася можливість виступити і мені разом із колегою Ронні Дарвішем. Ми говорили головним чином про те, як спотворюють сучасний світ диктатори на кшалт Башара аль-Асада та Володимира Путіна. Як люди в соцмережах і навіть журналісти часом несвідомо поширюють їхні небезпечні нарративи і що з цим робити. Слухачі були різноманітні і вони радо ставили запитання про Сирію, про Україну, про культурну взаємодію тощо.
Завдяки Книжковому ярмарку я маю змогу бачити, що таких людей – мислячих, відкритих до нового, аналізуючих – ще досі достатньо багато.
ПІДЛІТКИ БІЛЬШЕ НЕ ЧИТАЮТЬ?
Ще одна важлива тема – це рівень розвитку та критичного й самостійного мислення у підростаючого покоління.
Нещодавні результати PISA 2026 були невтешніми. PISA (Programme for International Student Assessment) – це програма міжнародного оцінювання учнів, яка вимірює здатність 15-річних підлітків застосовувати здобуті в школі знання та вміння в реальному житті. Оцінюють компетентності з трьох основних напрямів – читання, математика та природничі науки. Вперше за 25 років у більшості країн Заходу результати були достатньо низькі, особливо щодо читання. Це не дивно, адже згідно з опитуваннями щодо читання друкованих книг, у середньому близько 22% хлопців у всьому світі заявляють, що ніколи не беруть книгу до рук за власним бажанням. Серед дівчат цей показник становить трохи менше ніж 11%. Як свідчать дані аналізу Our World in Data та ЮНЕСКО, майже 50% підлітків у світі віком від 12 до 15 років не здатні зрозуміти зміст текстів. У період з 2015 по 2025 рік середній рівень навичок читання серед підлітків у країнах ОЕСР знизився на 28 балів. З погляду статистики це еквівалентно втраті майже півтора року шкільного навчання.
Це дуже тривожна тенденція.
Тому особисто мене з року в рік на Книжковому ярмарку дуже тішить павільйон, в якому представлені книги для підлітків й так званих young adult та new adult. З першого погляду можна подумати, що це натовп фанатів якоїсь рок-зірки, але ні: діти й молодь зібралися, аби купити книги, зустрітися з улюбленими авторами та авторками й обмінятися враженнями від прочитанного. В епоху рілсів побачити тисячі підлітків зі стосами товстих книжок в руках – справжня насолода й диво. Щоправда, варто зауважити, що популярності книжок чимало сприяє BookTok – величезна спільнота на платформі TikTok, де люди обмінюються думками про книжки, читання та літературу. Втім для того, аби зняти відео для цієї та інших соцмереж, потрібно прочитати книгу. Так, дехто симулює читання заради переглядів, але більшість все ж таки дійсно занурюється у сюжет. Це видно з того, як вони обговорюють книги або по тому, як вони намагаються бути схожими на улюблених героїв.
Все ще бачити цих юних читачів на ярмарку, які відстоюють по дві години у черзі, аби побачитися з улюбленим автором чи авторкою, – позитивний сигнал. Адже це може бути взагалі останнє покоління людей, здатних читати та мислити самостійно, а не тільки дивитися та споживати. І ми маємо зберігти це покоління і, по можливості, збільшувати. Це ще одне завдання й мета Книжкового ярмарку.
Світ змінюється, діджиталізується й потребує від нас розвитку нових навичок. Однак паралельно з тим, ми мусимо зберігати й поширювати офлайн-події, які об’єнують людей.
Про недоліки Книжкового ярмарку. Вони, звісно, теж є. Головний з них: неможливо обійти навіть 20% всіх цікавих подій, які б хотілося; доводится обирати і потім чекати ще рік!
*
Франкфуртський книжковий ярмарок існує в сучасному вигляді з 1949 року. Найперший ярмарок відбувся у франкфуртській церкві Святого Павла (Paulskirche) за участі лише 205 німецьких видавців і близько 9 тис. відвідувачів.
Єдине виключення за 78 років існування: через глобальну пандемію та раптове посилення обмежень організаторам ярмарку довелося скасувати всі заходи у фізичному форматі всього за п’ять тижнів до запланованого на жовтень початку виставки. Ярмарок перейшов в онлайн-режим як суто цифрова виставка, яка включала понад 260 годин цифрової програми, трансляцій та можливостей для налагодження ділових контактів.
