Українська громада в Німеччині продовжує посилювати свою інституційну присутність. У Мекленбурзі-Передній Померанії створили Українське об’єднання (Ukrainischer Dachverband Mecklenburg-Vorpommern e.V.). Про це Amal News повідомили активісти новоствореного проєкту.
Парасолькова організація об’єднала українські громадські ініціативи. До складу засновників увійшли сім українських організацій та ініціатив із різних міст Мекленбурга-Передньої Померанії: Шверіна, Ростока, Нойштреліца, Вісмара, Варена та Нойбранденбурга.
Поява єдиного представницького органу стала важливим кроком до системного діалогу з владою. Українське об’єднання Мекленбургу-Передньої Померанії представлятиме інтереси українців у міністерствах та державних установах: зустрічатиметься з представниками влади для консультацій, координації спільних дій і обговорення актуальних питань української громади.
Правління організації очолила волонтерка та співзасновниця бюро перекладів Наталія Єнш. За її словами, організація уже провела низку важливих зустрічей: у Міністерстві науки, культури, федеральних та європейських справ Мекленбургу-Передньої Померанії спільно з координаційним штабом співробітництва Чернігівської області. У Міністерстві внутрішніх справ і будівництва землі зустрілися з державною секретаркою Іною-Марією Ульбріх та Уповноваженою з питань інтеграції Яною Міхаель. “На обох зустрічах було бажання познайомитися з нашим об’єднанням та обговорити можливі проєкти. Це дає надію на реальну підтримку з боку міністерств“, – підкреслює Наталія Єнш.
У найближчих планах організації – підготовка святкування Дня Незалежності України та втілення партнерського проєкту Shoulder to Shoulder, покликаного розвивати співпрацю між Чернігівською областю та федеральною землею Мекленбург-Передня Померанія.
Подібні дахові організації також успішно функціонують у інших землях Німеччини і серед активістів дедалі частіше лунають заклики до українців об’єднуватися в такі органи та долучатися до політичного представництва українських громад у Німеччині.
“Замість розрізнених ініціатив формується інституційно спроможна мережа, яка здатна не лише реалізовувати громадські проєкти, а й бути повноправним партнером державних установ, брати участь у виробленні рішень і представляти інтереси десятків тисяч українців на рівні федеральної землі”, – переконана Наталія Єнш.
Заступниця голови Лідія Дімова вважає створення об’єднання показовим прикладом переходу української громади від волонтерської діяльності до професійного представництва своїх інтересів.
“Наш досвід у Мекленбурзі-Передній Померанії є показовим саме з точки зору переходу від волонтерства до системної публічної дипломатії. Ми об’єднали сім абсолютно різних за профілем організацій – від театру і радіопрограми до центрів інтеграції. Наш приклад доводить, що українська громада в Німеччині вже переросла етап суто емоційної солідарності. Ми стаємо повноцінним політичним та суспільним суб’єктом. І саме цей алгоритм дій, коли розрізнені ініціативи об’єднуються, щоб вести фаховий діалог із міністерствами та парламентами федеральних земель, – це той шлях, яким варто йти українцям по всій Німеччині”, – наголошує вона.
Водночас, за словами Лідії Дімової, ефективна діяльність у німецькому правовому полі вимагає не лише ентузіазму.
“Для ефективної роботи в німецькому правовому просторі одного ентузіазму замало. Потрібно дотримуватися встановлених вимог, правил ведення звітності, професійно готувати грантові заявки та розуміти бюрократичні процеси ФРН. Без цього будь-які ініціативи ризикують розбитися об місцеву бюрократію. Другий важливий момент – це вміння знаходити компроміси всередині самої громади. І третє, можливо, найголовніше – зміна комунікаційного наративу. При спілкуванні з німецькими інституціями ми маємо відходити від позиції виключно отримувачів допомоги. Ми повинні позиціонувати себе як рівноправні партнери, які приносять у Німеччину потужний людський капітал, професійну експертизу та готові спільно розбудовувати європейське майбутнє“, – зазначає Дімова.
Скарбнична організації Юлія Кучирка поділилася практичним досвідом реєстрації організації.
“Після установчого засідання у грудні нам довелося досить довго чекати. Через передріздвяний час ми понад два місяці чекали прийому у нотаріуса, а потім ще понад місяць – самого внесення до реєстру спілок. Наразі ми очікуємо від податкової служби підтвердження статусу неприбуткової (суспільно корисної) організації”, – розповіла вона.
