У Єврейській лікарні Берліна відбувся акційний день Берлінського круглого столу, присвячений домашньому та сексуалізованому насильству. Особливу увагу було приділено цифровому насильству в теперішніх або колишніх стосунках.
За даними дослідження LeSuBiA, яке представило Федеральне відомство кримінальної поліції разом із Міністерством внутрішніх справ та Міністерством у справах сім’ї, цифрове насильство протягом п’яти років пережили 20% жінок і 13,9 % чоловіків. Постраждалі часто були помітно молодими. Про такі випадки повідомили понад 60% дівчат 16–17 років і близько 33% хлопців такого ж віку.
За даними дослідження, приблизно кожна 30-та опитана жінка зазнавала цифрового насильства у стосунках. Приблизно одна зі 100 жінок повідомила, що за останні п’ять років її переслідував партнер або колишній партнер. Чоловіки зазнавали такого приблизно вдвічі рідше.
Активістка й консультантка для постраждалих Аліса Вестфаль навела кілька прикладів цифрового насильства: дистанційне вмикання пристроїв, зокрема телевізора чи світла, незначні зміни в даних рахунку, а також контроль через GPS-трекери, шпигунське програмне забезпечення або застосунки для відстеження місця перебування.
У випадках цифрового насильства її головне завдання – правильно тлумачити симптоми. У щоденній клінічній роботі це складно. На відміну від фізичного домашнього насильства, тут немає одразу помітних ознак – синців чи ран. Зокрема, медичних працівників мають краще поінформувати про цю проблему та дати їм конкретні практичні рекомендації.
Наслідками цифрового насильства передусім стають тривога, депресія та посттравматичні стресові розлади. Медичний персонал має навчитися пов’язувати ці симптоми з тривалим психологічним терором у стосунках і ставити правильні запитання. Йдеться не лише про берлінські відділення невідкладної допомоги, а й про лікарські кабінети. Крім того, наразі у Берліні є шість консультаційних центрів, розташованих у різних частинах міста, де надають допомогу у випадках цифрового насильства. Потерпілі мають зрозуміти, що вони не самі і що їх підтримають.
Сором відіграє велику роль і при цифровому, і при фізичному насильстві у стосунках. “Постраждалі не можуть уявити, що вони є жертвами домашнього насильства. Це ще одна, зовсім інша форма втрати контролю”, – розповідає Аліса Вестфаль.
