Skip to main content

“Коаліція охочих” виступає проти непомірних вимог Росії

"Koalition der Willigen" Michael Kappeler/dpa
"Koalition der Willigen" Michael Kappeler/dpa

У межах наймасштабнішого на сьогодні саміту так званої “Коаліції охочих” сьогодні, 19 листопада, у Берліні зібралися представники 40 країн. Головна мета зустрічі — продемонструвати свою незмінну підтримку України в її оборонній боротьбі проти Росії. “Ми підтримуватимемо Київ стільки, скільки буде потрібно”, — заявив канцлер Фрідріх Мерц. Крім того, канцлер Німеччини публічно звернувся до президента Росії Володимира Путіна: “Припиніть війну в Україні, і давайте разом шукати дипломатичні рішення. Ми більше ніколи не хочемо жити в розділеній Європі. Ми хочемо жити у свободі та мирі — разом з Україною”.

ГОЛОВНІ ДОМОВЛЕНОСТІ

Зустріч відбулася під гаслом: “Разом заради миру в Україні та європейської безпеки”. За її підсумками було досягнуто трьох основних домовленостей:

  • Допомога: Коаліція зобов’язалася надати Україні фінансову підтримку в наступному році. Мерц зазначив, що пропозиція Європейської комісії — виділити Україні додаткові €45 млрд до 2027 року — користується широкою підтримкою в Європі. Це питання обговорюватиметься на саміті в Брюсселі наступного тижня.
  • Переговори: Європейці мають намір брати участь у будь-яких майбутніх переговорах між Україною та Росією. США й Україна підтримують такий підхід, тоді як Росія надсилає суперечливі сигнали.
  • Гарантії безпеки: Коаліція має на меті надати Україні гарантії безпеки, зокрема шляхом розгортання багатонаціональних сил.
Michael Kappeler/dpa

РЕАКЦІЯ НА ЗАПРОШЕННЯ ПУТІНА

На полях саміту неабиякий резонанс та обговорення викликало попереднє запрошення від Путіна європейським перемовникам відвідати Москву. “США наполягають на тому, щоб європейці долучилися до переговорів щодо України, — зазначив він у Шеньчжені. — Проте Російській Федерації спершу потрібно зрозуміти, з якими пропозиціями європейці мають намір прийти на ці тристоронні переговори”. З огляду на це, європейців запросили до Москви дипломатичними каналами.

Мерц відреагував на цю пропозицію обережно. Хоча він і зауважив, що вони готові вести переговори з Росією за столом переговорів, де присутні США, Росія та Україна, на його думку, все ж, краще було б обрати для цього нейтральний майданчик.

“КОНТРСАМІТ”

Зустріч у Берліні розцінювали як своєрідний “контрсаміт” до переговорів, що відбулися лише за кілька годин до того в китайському Шеньчжені за участі президента США Дональда Трампа, президента Росії Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна. 

З огляду на ситуацію Мерц застеріг від сценарію, за якого окремі впливові держави могли б спробувати досягти мирного врегулювання без участі України. «”Ялтинський формат” не принесе миру», — наголосив канцлер.

Ще до зустрічі в Берліні президент України Володимир Зеленський — маючи на увазі саміт у Шеньчжені — застеріг від “другої Ялти”, посилаючись на конференцію 1945 року на Кримському півострові, під час якої держави-переможниці визначали повоєнний устрій Європи після Другої світової війни.

Навряд чи занепокоєння Зеленського розвіялися після подій на саміті трьох наддержав у Шеньчжені. У своєму виступі Путін дав зрозуміти: на його думку, Росія, Китай і Сполучені Штати — як переможці у Другій світовій війні — несуть особливу відповідальність за глобальну стабільність. Водночас він знову звинуватив українське керівництво у відсутності зацікавленості в мирному врегулюванні.

Після зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном Трамп долучився до саміту щодо України в Берліні, зателефонувавши з борту президентського літака (Air Force One). За словами учасників, він зателефонував своєму зятю Джареду Кушнеру — який також виконує функції його перемовника щодо України, — а той увімкнув гучний зв’язок і транслював розмову через мікрофон. Подробиць про те, що саме Трамп розповів про цю тристоронню зустріч, поки що немає. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав зустріч у Шеньчжені “важливою, адже Росія та Сполучені Штати є великими ядерними державами”.

**

“Коаліція охочих” була створена на початку 2025 року. Сьогодні до неї входять близько 40 країн — від Японії та Польщі до Канади, — які надають Україні зброю для оборонної боротьби проти Росії, а також пропонують гуманітарну чи фінансову допомогу.

Читайте Амаль німецькою

Віддаєте перевагу німецькій мові? Перегляньте контент та оновлення Амаль німецькою мовою

Перейти на німецьку мову