Ексканцлер Німеччини Герхард Шрьодер – бажаний для Кремля представник від Євросоюзу на переговорах про закінчення війни Росії проти України. Про це Володимир Путін несподівано заявив на пресконференції з журналістами кремлівського пулу у суботу, 9 травня.
Путін також заявив, що Росія нібито відкрита для діалогу з Європою, але та має обрати переговорника, який не говорив “якоїсь гидоти на нашу адресу”. Мовляв, у Кремлі ж з Брюсселем завжди “розмовляли шанобливо”. Що, звісно, неправда – говорити “якусь гидоту” на адресу країн ЄС постійно дозволяє собі і сам Путін, і, тим паче, усі його посіпаки.
Шрьодер – найзручніша для Кремля кандидатура
Те, що Путін називає Герхарда Шрьодера бажаним переговорником, не дивно. Колишній канцлер Німеччини, який обіймав посаду протягом 1998-2005 років, – великий друг незмінного очільника Кремля та один з головних лобістів російських інтересів у ФРН. Навіть після початку повномасштабного вторгнення політик неодноразово відзначався проросійськими заявами, закликав до кращих стосунків із Москвою та до відновлення постачання російських енергоносіїв.
До того ж після завершення політичної кар’єри Шрьодер неодноразово “світився” у пов’язаних із РФ проєктах. Зокрема він очолював раду директорів компанії-оператора “Північного потоку” та “Роснєфті”.
В цілому, варто відзначити, не вперше Путін особисто лобіює кандидатуру переговорника від інших країн. За даними The Wall Street Journal, саме президент Росії лобіював Стіва Віткоффа як переговорника щодо України від адміністрації президента США Дональда Трампа. Мовляв, Віткофф більше бізнесмен, аніж політик – до того ж, за даними низки ЗМІ, з міцними зв’язками в Росії.
У Берліні думки розійшлися, у Брюселі та Києві кандидатуру Шрьодера відкидають
Навіть у рідній для Шрьодера Соціал-демократичній партії немає спільної позиції. Так, речник парламентської групи з питань зовнішньої політики Адіс Ахметович вважає, що пропозицію Путіна варто серйозно розглянути. Мовляв, Європа не може “погодитися з тим, що США та Росія самостійно вирішують майбутнє України та європейської безпеки”. І якщо умовою потрапляння за стіл перемовин є участь колишнього канцлера Німеччини, не варто це одразу відкидати.
Водночас інший представник SPD, колишній голова Комітету з питань закордонних справ Бундестагу Міхаель Рот, наголошує, що подібні заяви Путіна є лише маневром та образою для США. За словами політика, очільник Кремля ставить умови, які Україна навряд чи може прийняти, і водночас залучає “свого особистого друга як посередника”.
“Це не схоже на серйозну дипломатію – радше на спробу симулювати готовність до переговорів і посіяти нові заворушення в Європі”,
– наголошує Рот.
Те, що заяви Путіна є лише частиною “фіктивних пропозицій” та гібридної стратегії Росії, вважають і в німецькому уряді.
Водночас Україна категорично не підтримує кандидатуру Шрьодера на роль перемовника. Про це заявив очільник МЗС Андрій Сибіга на полях зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Верховна представниця ЄС з питань закордонних справ Кая Каллас також офіційно відкинула пропозицію Путіна. Вона слів не добирала – і прямо назвала колишнього канцлера “високопоставленим лобістом російських державних компаній”. “Якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, знаєте, це було б не дуже мудро”, – зрештою підсумувала головна європейська дипломатка.
