Skip to main content

Де у Берліні шукати найкрасивіші рододендрони цієї весни

Фото – Дарка Горова/Amal News
Фото – Дарка Горова/Amal News

Сезон рододендронів у розпалі – у берлінських парках, ботсадах і приватних господарствах пишно цвітуть рожеві, лілові, білі та червоні хмари квітів. 

Берлін для рододендронів – місце несподіване, але столиця Німеччини їх давно й віддано полюбила. Ці рослини люблять кислі ґрунти, високу вологість і м’який клімат. Натомість берлінська земля – легка, піщана й часто містить вапно, а клімат тут – не найлагідніший. Саме тому великі колекції рододендронів у ботанічних садах міста – результат складної та системної роботи садівників і ботаніків.  

Фото – Дарка Горова/Amal News

Фактично для рододендронів у Берліні створюють окремий мікросвіт: спеціально готують кислі ділянки ґрунту, підтримують вологість і підбирають витривалі сорти. Історично Берлін був одним із європейських центрів дослідження рододендронів. У міжвоєнний період район Далем став важливим осередком ботанічної науки, де вивчали й вирощували сотні видів та сортів цих рослин.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Точна кількість усіх рододендронів міста ніхто не знає, але в головних ботанічних колекціях і парках – це вже сотні, а місцями й тисячі сортів та форм. Наприклад, Берлінський ботачнічний сад має одну з найбільших ботанічних колекцій Європи – близько 18 500 видів і сортів. 

Пік цвітіння в Берліні зазвичай припадає на кінець квітня та травень. 

Де дивитися рододендрони в Берліні

“Сади світу”

Окремий “гай рододендронів” – Rhododendronhain – існує в берлінському парку Gärten der Welt. Там на площі понад 4600 квадратних метрів ростуть рододендрони й азалії десятків відтінків: від білих і ніжно-рожевих до насичено-червоних, жовтих та абрикосових. Це одна з найбільш видовищних локацій у Берліні.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Ботанічний сад у Далемі

Це вже більше “ботанічна експедиція”. Тут старі колекції, дуже багато видів, науковий підхід. Є рідкісні гімалайські й азійські сорти. Саме у Botanischer Garten und Botanisches Museum Berlin найкраще видно: наскільки різними можуть бути рододендрони; що азалії – теж рододендрони; як вони змінюються залежно від регіону.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Брітцер Гартен 

Приємний парк для прогулянок. Там рододендрони красиво вписані в ландшафт. Добре підходить для пікніка, спокійного дня, “погуляти й не перевтомитися”.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Тіргартен

Невелика, але дуже атмосферна зона у центральному парку Берліна. Не така масштабна, як у “Сади світу”, але центрально, романтично, безкоштовно, гарно для короткої прогулянки.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Шлоспарк Шьонхаузен в Панкові

У Schlosspark Schönhausen є старі декоративні посадки й дуже приємна “прусська садова” атмосфера. Менше туристів, більше: тиші, старих дерев, відчуття “забутого палацового саду”. Вхід також безкоштовний.

“Я не кущ, я барокова опера”

Назва “рододендрон” походить із грецької: rhodo – троянда, dendron – дерево. Тобто буквально – “трояндове дерево”. Хоча для більшості європейців рододендрон – це радше великий декоративний кущ. Саме так вони виглядають і в Берліні: розлогі, густі, неначе арт-проєкти в музеї.

Втім, у дикій природі все серйозніше. У Гімалаях, Китаї чи Непалі деякі види рододендронів виростають у справжні дерева до 10-20 м заввишки. Наприклад, Rhododendron arboreum – національна квітка Непалу – утворює цілі гірські ліси. Під час цвітіння виглядає містично: червоні дерева посеред туманних гірських схилів.

Фото – Дарка Горова/Amal News

До речі, азалії – це теж рододендрони. У ботаніці вони належать до того самого роду Rhododendron. Різниця полягає в тому, що азалії здебільшого листопадні, тоді як “класичні” рододендрони – вічнозелені. Восени азалії можуть ставати яскраво-помаранчевими або червоними, додаючи садам ще одного сезону кольору.

Деякі види містять граянотоксини – речовини, які можуть бути токсичними для людей і тварин. Існує навіть так званий “божевільний мед”, який бджоли виробляють із нектару певних рододендронів. Такий мед може викликати запаморочення, галюцинації та проблеми з тиском. Про подібні отруєння ще в античності писали давньогрецькі автори.

Фото – Дарка Горова/Amal News

Рододендрони ростуть повільно. В середньому маленький саджанець стає помітним кущем за 5–7 років. Великий зрілий кущ – це 10–20+ років, а старі екземпляри – 30–50 років і більше. Рододендрони радше аристократичні інтроверти: не люблять стрес, лужний ґрунт, мають відносно делікатну кореневу систему, інвестують у щільне листя й цвітіння.

Читайте Амаль німецькою

Віддаєте перевагу німецькій мові? Перегляньте контент та оновлення Амаль німецькою мовою

Перейти на німецьку мову