Статистика домашнього насильства б’є тривожні рекорди. Лише у 2024 році в країні вбили 308 жінок і дівчат, більшість із яких загинули від рук партнерів, колишніх партнерів або родичів. Крім того, правоохоронці зафіксували понад 53 тис. сексуальних злочинів щодо жінок – і йдеться лише про тих, хто повідомив про насильство над собою.
Поки державні служби працюють на межі можливостей, Берлін береться за нову стратегію: перетворити сусідів, колег і друзів на першу лінію оборони проти абьюзу. Як відзначають правоохоронці, насильство далеко не завжди відбувається за зачиненими дверима. До того ж багато постраждалих не звертаються ані до поліції, ані до наявних систем допомоги. Тож саме близьке оточення жертви може стати першою ланкою на шляху до боротьби із насильством.
Цими вихідними у Берліні розпочала свою діяльність нова федеральна координаційна агенція StoP – “Мікрорайони без партнерського насильства” (Stadtteile ohne Partnergewalt). Нову установу фінансує Федеральне міністерство юстиції.
Чому це важливо?
Насильство складно приховати: сусіди чують крики чи фізичне насильство за стіною, а знайомі та колеги помічають тривожні зміни в поведінці жінки. Проте оточення найчастіше залишається беззбройним і боїться втрутитися “не в свою справу” – або просто не знає, як допомогти, не нашкодивши ще більше.
StoP — це науково обґрунтована та перевірена модель запобігання домашньому насильству та втручання в нього. Підхід полягає в тому, щоб не чекати, поки постраждалі самі звернуться за допомогою – він заохочує людей у безпосередньому оточенні жертв насильства не залишатися байдужими та допомагати.
Станом на сьогодні уже 26 мікрорайонів, міст і громад у Німеччині працюють за цією моделлю. П’ять із них розташовані в Берліні: Кройцберг, Нойкельн, Меркіше Фіртель і одразу дві локації в Шпандау. Крім того, такі проєкти діють в Австрії та Молдові.
Як має працювати StoP: програма з восьми кроків проти насильства
- Створення бази: Районний чи громадський центр або подібний заклад надають персонал, приміщення та фінансування. Завдяки цьому StoP отримує міцну базу в мікрорайоні.
- Аналіз району: Опитування та аналізи показують, хто там живе, які мережі вже існують і що сусідство думає про партнерське насильство.
- Сусіди діють самостійно: Мешканці об’єднуються в ініціативні групи. Експерти надають їм знання та супроводжують у роботі.
- Мережа в мікрорайоні розширюється: За допомогою заходів та обговорень до протидії насильству залучають ще більше людей. Вони мають навчитися не лише помічати насильство, а й реагувати на нього.
- Професіонали також об’єднуються: Служби у справах молоді, допомоги жертвам і школи тісніше співпрацюють та об’єднують зусилля.
- Допомога приходить безпосередньо: Постраждалі можуть отримати консультацію або бути перенаправлені до спеціалізованих установ. Залежно від пропозиції, на місці працюють консультаційні центри чи проводяться години прийому.
- Окремі акції стають сталою структурою: Контакти підтримуються, а залученість закріплюється, щоб мережа не розпалася через короткий час.
- Тиск на політиків: Мешканці й експерти створюють союзи, формулюють конкретні вимоги та змушують відповідальних осіб діяти.
Експерти наголошують: боротьба з домашнім насильством — це не лише справа поліції чи психологів. Це питання солідарності всього суспільства. Коли сусіди знають, куди звернутися, якщо з квартири поруч лунають крики, а колеги не ігнорують синці співробітниці, ланцюг насильства може перерватися вчасно.
І нова ініціатива має на меті перетворити суспільну байдужість і страх на конкретні, безпечні та ефективні дії. Адже порятунок людського життя часто починається з простих запитань: “Усе гаразд? Тобі потрібна допомога?”
