“Придумали привід”, “отримають відповідь”, “ескалація”, “провокація” – у Москві рішення Німеччини закрити “Російський дім” у Берліні та російське генконсульство у Бонні зустріли фірмовою істерикою.
Змагання в антинімецькій риториці
Найяскравіше виступила речниця МЗС РФ Марія Захарова. “Сам Берлін повністю загруз як у розпалюванні українського конфлікту, так і в участі у терористичних атаках проти мирних жителів. “Російський дім” давно не давав їм спокою. Тому шукали, за що зачепитися”, – заявила вона.
Окремо Захарова пригрозила, що всі “антиросійські рішення” Німеччини не залишаться для неї без наслідків. А потім дістала з історичної шафи ще й Другу світову. На її думку, Берлін невипадково офіційно звинуватив Москву у підготовці диверсії саме 1 вересня. Дипломатка нагадала, що цього дня у 1939 році нацистська Німеччина напала на Польщу, і припустила: чи то в Берліні через “дурість і невігластво” не помітили дату, чи то країна “повертається до витоків”.
Ще одну версію подій запропонував російський посол у Німеччині Сергій Нечаєв. 1 вересня його викликали до німецького МЗС, де Берлін офіційно висловив протест через російські гібридні атаки.
Нечаєв назвав інцидент із дроном “нашвидкуруч зліпленою провокацією”. Вона нібито вигідна одразу “київському режиму, мілітаристськи налаштованій частині європейського істеблішменту та магнатам оборонної промисловості, які зацікавлені в ескалації українського конфлікту”.
Нарешті пізнім вечором дійшла черга до Путіна. Він теж не побачив у висновках німецького слідства нічого переконливого. “А де докази? Ну от, підкинули докази”, – заявив Путін журналістам у Бішкеку.
Не обійшлося й без персонального випаду на адресу Фрідріха Мерца. За версією Путіна, становище канцлера всередині країни настільки складне, що не залишається нічого, як шукати зовнішнього ворога. ”Очевидні прорахунки в економіці. Підприємства закриваються, люди втрачають робочі місця, рівень життя падає. Пояснити це можна лише одним – необхідністю протистояти агресивній Росії”, – пояснив свою логіку Путін.
З чого все почалося?
Нагадаємо, у ніч із 4 на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із вибухівкою та детонатором – неподалік українського вантажного літака “Антонов“. Також приблизно у той же час вантажний літак DHL зіткнувся у повітрі з невідомим об’єктом. Слідчі припускають, що це міг бути ще один безпілотник.
Підозри щодо причетності Росії з’явилися одразу, але Берліну знадобилося чотири тижні, щоб ретельно вивчити всі обставини. І зрештою 1 вересня Німеччина офіційно поклала на Росію відповідальність за спробу диверсії – про це оголосили на терміново скликаній пресконференції за участі двох міністрів.
За словами голови німецького МВС Александера Добріндта, на причетність Росії вказують результати поліцейського розслідування, характер злочину та дані німецьких спецслужб. Глава МЗС Йоганн Вадефуль заявив, що конфігурація дронів, їхні компоненти, вибухівка та системи детонації вже відомі за іншими російськими гібридними операціями. “Ми не перебуваємо у стані війни, але ми щодня є ціллю гібридної війни”, – додав Добріндт.
Після цього вони оголосили про закриття “Російського дому” у Берліні – рішення, на яке українські активісти та проукраїнські німецькі політики чекали кілька останніх років.
Безславний кінець “Російського дому”
Як тільки не називали установу на Фрідріхштрассе: “інструмент російської інформаційної війни“ , “пропагандистське кубло“, “путінський анклав у центрі Берліна“. Також не раз виникало питання – як може існувати так званий культурний центр, якщо “Россотруднічество“, яке ним керує, перебуває під санкціями ЄС?
Та попри все “Російський дім” продовжував працювати у самому центрі німецької столиці. У Берліні пояснювали: його діяльність регламентовано міждержавними угодами з Росією, які не можна просто так розірвати.
Навіть після того, як на початку серпня французьке МЗС заявило, що берлінський центр ймовірно використовують як прикриття російські спецслужби, Німеччина вчергове лише розвела руками. Але тепер в історії з “Російським домом“ несподівано швидко поставлено крапку.
І це ще не все
Одночасно закривається російське генеральне консульство у Бонні – воно має припинити роботу до 18 вересня. Також Берлін виступає за нові санкції ЄС проти осіб, причетних до гібридних операцій, і за жорсткіші перевірки громадян РФ під час в’їзду до країни. Крім того, влада обіцяє посилити тиск на російський “тіньовий флот” – судна, за допомогою яких Москва обходить нафтові санкції.
