У неділю, 26 липня, у садовому кооперативі в Шпандау поліція застрелила підозрюваного у наїзді на учасників берлінського прайду 21-річного Абдула Баллута. Правоохоронці заявляють, що більше не розшукують жодних інших підозрюваних, а очільник МВС Добріндт звітує про відсутність “подальшої загрози”.
Але суспільство так і не отримало відповіді на головне запитання: чи можна було уникнути цього теракту? Адже, як з’ясувалося, правоохоронці чудово знали про екстремістські погляди Баллута. Ба більше, молодик раніше намагався покинути Німеччину та приєднатися до терористів – за що отримав лише умовний термін і направлення на курси з дерадикалізації. Крім того, прайд мали б посилено охороняти – то як автівка взагалі змогла протаранити ходу?
Жив з мамою та двома сестрами
За даними медіа, підозрюваний у нападі на Christopher Street Day Абдул Баллут народився у Берліні у 2005 році. Він є громадянином Німеччини, проте його родина має ліванське коріння і мешкає на Біссінгцайле в Тіргартені. Одна з сусідок розповіла Berliner Morgenpost, що Абдул жив з матір’ю та двома молодшими сестрами.
Третя сестра, а також батько нападника живуть у Лівані. Останній розповів Spiegel, що розмовляв із сином у день теракту – той сказав, що сумує і хотів би бути із родиною в Лівані. За словами батька, Абдул не мав постійної роботи й лише інколи підробляв охоронцем або водієм. Більшу частину часу він проводив із телефоном або перед телевізором
“Ми – шиїти. Ми не підтримуємо “Ісламську державу”. Йому промили мізки”, – цитує батька видання. Водночас сам Абдул, за даними слідства, дотримувався сунітського ісламу.
За словами сусіда, після звільнення молодика з виправного закладу у травні для нього влаштували гучну вечірку. “Тут усі знають Абдула, і всі тут радикали. Багато хто прикидається гарними мусульманами, але це не так. Вони живуть подвійними стандартами”, – цитує Bild іншу мешканку кварталу, яка також вчилася з Баллутом у школі.
За даними Berliner Morgenpost, поліція перевірила також мечеть у Веддінгу. Крім того, вночі заарештували громадянина Ірану, чия роль у нападі залишається абсолютно неясною – слідчі не змогли довести, що чоловік під час наїзду перебував в автомобілі разом із Баллутом і відпустили його.
Утім є нюанс: цей чоловік вже два роки як не мало б бути у Німеччині. Затриманим іранцем виявився 28-річний Таймаз С. Він приїхав до країни разом із матір’ю у 2011 році й отримав статус біженця, який пізніше анулювали.
Чоловіка раніше неодноразово судили, зокрема за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, напади на співробітників правоохоронних органів, крадіжки у складі групи та розбійне вимагання. Зрештою на нього виписали депортаційні документи, і у серпні 2024 року Таймаз С. мав покинути країну. І ось, у серпні 2026-го його затримують – і знову відпускають.
“Мені абсолютно незрозуміло, чому людину, яка неодноразово судима за насильницькі злочини, негайно не відправили під арешт перед висилкою”, – обурюється експерт ХДС з питань внутрішньої політики Александер Тром.
Раніше намагався доєднатися до терористів
Абдул Баллут вже перебував на радарі органів безпеки як ісламіст. За інформацією Süddeutsche Zeitung з джерел у безпекових колах, підозрюваний намагався поїхати до Сирії, щоб приєднатися до терористичного угруповання “Ісламська держава”. Його заарештували в Лівані минулого року за наводкою німецьких правоохоронців.
Попередньо, Баллута в Лівані засудили до трьох місяців ув’язнення. Після відбуття цього терміну наприкінці минулого року молодик повернувся до Німеччини, де його знову заарештували – просто в аеропорту Берлін-Бранденбург (BER).
Районний суд Берліна-Тіргартена розглядав справу Абдула Баллута у травні. Звинувачення були пов’язані з розділом 89a Кримінального кодексу Німеччини – підготовка теракту. Під час засідань сам Баллут заявив, що мав контакти з ІДІЛ. Його засудили до одного року і десяти місяців позбавлення волі – щоправда умовно. А ще направили на курси з дерадикалізації.
Баллут взяв участь у двох консультаційних сесіях – у червні та на початку липня. Остання, третя з них, мала відбутися незабаром. І це були лише попередні зустрічі, за якими мали визначити, чи молодика взагалі приймуть до консультування.
За даними журналістів Welt, результати цих зустрічей були невтішними: молодик не мав вигляд щирої людини у розмовах з консультантами, спілкувався виважено та прораховано. Водночас агресивної поведінки та жодних ознак планів вчинення насильницьких дій не проявляв.
“Стовідсоткової безпеки не існує”
25 липня стало зрозуміло, що ані прослуховування спецслужбами, ані “курси з дерадикалізації” не допомогли – попередньо, саме Абдул Баллут в’їхав у учасників прайду орендованим фургоном.
Нині поліція також перевіряє, чи не зняли огородження перед терактом. Адже до охорони Christopher Street Day були залученими 2 200 поліцейських, а на вулицях встановили понад 200 мобільних протитаранних блоків. Очевидці стверджують, що загородження почали відсувати вбік за 20 хвилин до атаки – хоча офіційно заходи мали завершитися лише о 23:00.
Крім того, місце нападу не входило до основної охоронюваної зони. Тож слідчі припускають, що саме тому нападник і обрав його. Бургомістр Берліна Кай Вегнер водночас заявив, що сам прайд був “дуже добре захищений”, але, мовляв, “стовідсоткової безпеки не існує, як сумно це не було б”.
Загиблою в результаті теракту виявилася 65-річна мешканка Варшави. Жінка приїхала до столиці Німеччини разом із дочкою – та також отримала поранення, але вижила.
Загалом в результаті теракту постраждали 29 осіб. Станом на понеділок, 27 липня, четверо чоловіків залишаються в лікарні після екстрених операцій. В основному вони отримали ножові поранення, адже після наїзду Баллут вискочив з автівки і влаштував різню. У деяких також діагностували кілька переломів кісток.
“Ісламісти – головна загроза безпеці мешканців Німеччини”
Коментуючи трагедію, канцлер Фрідріх Мерц дав зрозуміти, що цей напад матиме політичні наслідки. І все ж – не просто зараз. “Зрозуміло, що справа не повинна обмежитися лише заявами. Ми будемо змушені реагувати виважено, але рішуче”, – заявив політик.
Кандидат від ХДС на посаду бургомістра Берліна Штефан Еверс заявив, що ісламізм у Німеччині став головною загрозою для спільноти ЛГБТ. Він сам є геєм – і закликає не замовчувати цю проблему. “Ісламістський терор та насильство, мотивоване ісламізмом, належать до найбільших і найсмертоносніших загроз безпеці та свободі нашої країни. Ця небезпека є реальною”, — підкреслює політик.
Водночас у молодіжному крилі християнських демократів закликають посилити боротьбу з ісламізмом. “Одна ідеологія оголошує війну нашому суспільству, але замість того, щоб захищатися й завдавати удару у відповідь з усією рішучістю, ми відмовляємося почути це оголошення війни”, – написав голова організації Йоганнес Вінкель. Він також наголосив, що задача політиків нині – захищати населення, а не висловлювати співчуття жертвам теракту.
Голова профспілки федеральної поліції Мануель Остерман також назвав ісламістів “головною загрозою безпеці людей, які живуть у Німеччині”. Він також наголосив на необхідності провести “безкомпромісний наступ у сфері безпеки”, включно зі зміною правил надання громадянства та депортації.
Водночас Берлінська асоціація прайду виступає проти будь-яких спроб використати цей напад для поширення ненависті проти мусульман та людей певного походження. “За таким насильством стоїть спроба розділити наше суспільство та налаштувати людей один проти одного. Ми цього не допустимо”.
Кілька ісламських асоціацій також засудили напад на прайд. “Там, де люди стають об’єктами насильства через свою ідентичність чи спосіб життя, піддаються нападу фундаментальні цінності нашого співіснування”, – заявила Центральна рада мусульман Німеччини. В організації наголошують: кожен, хто використовує релігію для розпалювання ненависті або вчинення насильства, діє проти етичних принципів ісламу та зловживає вірою в нелюдських цілях. Ніхто не повинен бути об’єктом насильства через свою сексуальну орієнтацію, релігію чи походження.
Станом на вересень 2025 року у Німеччині перебуває близько 450 осіб, яких спецслужби вважають ісламістами, здатними вчинити теракт. Загалом Федеральне відомство з охорони конституції налічує в країні понад 9 тис. ісламістів, які або вже вчинили насильство, або готові його вчинити, або відкрито його підтримують. Загальна кількість людей, яких спецслужби відносять до ісламістського середовища, становить понад 28,5 тис.
Особливо багато таких людей мешкає в Берліні: близько 2,6 тис. ісламістів, понад 900 з яких вважають схильними до насильства.
