У неділю, 6 вересня, хакерська група Rhysida оприлюднила ще один пакет даних з Берліна. Терабайти інформації – зокрема особистої та секретної – злочинці отримали в результаті успішної атаки на адміністрацію сенату Берліна.
Що взагалі відбувається
Злочинне хакерське угруповання Rhysida отримало непомітний доступ до частин державної мережі Берліна в період з 7 по 12 серпня та викрало дані. Постраждали департаменти будівництва та транспорту Сенату. Попередньо, найбільший витік конфіденційних даних в історії Німеччини стався через співробітника департаменту транспорту. Той просто натиснув на фішингове посилання, яке отримав електронною поштою.
Як виявилося, співробітники сенату взагалі не зобов’язані проходити двофакторну авторизацію чи використовувати динамічні паролі – моніторингу витоків або копіювання даних третіми особами теж немає. Тож хакерам взагалі не становило клопоту отримати усі ці дані – витік помітили лише 14 серпня.
Хакери вимагали викуп у розмірі €2 млн у біткоїнах, який слід було сплатити до п’ятниці, 4 вересня. Однак уряд землі Берлін відмовився йти на поступки шантажистів та платити. Так у мережу потрапило близько 1,4 мільйона файлів.
Які дані потрапили у відкритий доступ
До публікації вкрадених файлів влад столиці взагалі не знала про масштаби інциденту. Згідно з повідомленнями ЗМІ, перші оприлюднені файли містили конфіденційні дані, зокрема плани оборони німецької столиці. Пакети даних, розміщені зловмисниками в даркнеті, також містили внутрішні доповідні записки про вразливості в інфраструктурі Берліна.
А ще – приватні номери мобільних телефонів та адреси, дані про готовність до надзвичайних ситуацій у пожежній службі, зарплатні відомості, інформацію про банківські рахунки тощо. Проте особливо експертів з безпеки хвилює те, що у мережу також потрапили документи, пов’язані з реагуванням на хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози. Потенційно вся ця інформація може полегшити атаки на критичну інфраструктуру німецької столиці.
Повний масштаб витоку поки що невідомий через завеликий обсяг даних.
Суперечки через CrowdStrike
Вже після атаки для перевірки міських ІТ-систем влада Берліна залучила американську компанію CrowdStrike. Їй доручили шукати сліди угруповання Rhysida та допомагати відновлювати роботу мережі.
Однак район Ліхтенберг відмовився встановлювати програму Falcon Agent – через побоювання, що так дані отримає американська влада. Додаткова недовіра пов’язана зі збоєм у роботі CrowdStrike в липні 2024 року, коли помилкове оновлення вивело з ладу системи компаній та відомств по всьому світу.
У Ліхтенберзі стверджують, що вже самі перевірили свої системи і не знайшли слідів зловмисників. CrowdStrike до своїх серверів район погодився допустити лише за умови, що сенат візьме на себе відповідальність за можливі наслідки та витрати.
Як витік позначиться на берлінцях
У канцелярії сенату заявляють, що вже “вжили певних заходів”, які можуть призвести до короткострокових обмежень у використанні спеціалізованих процедур. Зміни також можуть мати наслідки для громадян.
Про які саме адміністративні процедури та заходи йдеться, у канцелярії поки не роз’яснюють. Однак як приклад наводять подання заявки на отримання житлової допомоги та її отримання.
