Невдоволення освітою, високі витрати на життя та недовіра до уряду створюють підґрунтя для масових протестів у Німеччині. Однак експерти вважають, що французький сценарій із погромами та сутичками з поліцією навряд чи повториться в такому самому вигляді. Водночас до мирних молодіжних акцій у ФРН активно долучаються дорослі ультраліві активісти.
Францію вже кілька тижнів охоплюють масові заворушення. Під час протестів учасники споруджують палаючі барикади, громлять магазини та вступають у сутички з поліцією. Минулі вихідні стали черговою кульмінацією насильства: у Парижі відбулися масштабні зіткнення, а в місті Лімож загорілася історична ратуша. Поліція підозрює підпал. За даними Міністерства юстиції Франції, лише за суботу та неділю правоохоронці затримали 2 331 людину.
Німецькі правоохоронці побоюються, що заворушення можуть перекинутися на Німеччину. Адже протести з насильством уже відбувалися в інших європейських країнах, зокрема в Іспанії, Португалії, Албанії та Бельгії. “Ми, звичайно, повинні зробити все можливе, щоб запобігти поширенню насильства з Франції на нашу країну”, – заявив міністр внутрішніх справ Гессену Роман Позек в ефірі Welt TV. За його словами, у Німеччині також існує потенціал для насильства, передусім у ліворадикальному середовищі.
Освіта та дорожнеча об’єднують протестувальників
Початковим приводом для протестів у Франції стало невдоволення школярів станом освіти. Вони вимагали поліпшення умов навчання, вказуючи зокрема на нестачу вчителів на заміну, занедбані шкільні будівлі та перевантажені розклади. Згодом до протестного руху долучилися представники інших верств населення, обурені зростанням вартості життя та соціальною нерівністю.
Політолог і дослідник екстремізму Гендрік Гансен бачить прямі паралелі між вимогами французьких демонстрантів і проблемами, які хвилюють німецьке суспільство. “Теми протесту майже повністю повторюють ті, що визначали мирну частину демонстрацій у Франції минулої суботи”, – зазначає він. Передусім ідеться про недостатнє забезпечення шкіл і високі витрати на життя.
Німецькі школярі також стикаються з нестачею персоналу, переповненими класами та потребою ремонту навчальних закладів. За часткою валового внутрішнього продукту, яку країна витрачає на освіту, Німеччина навіть поступається Франції. Кількість учнів на одного вчителя в обох країнах також приблизно однакова.
Соціально-економічні показники теж свідчать про подібність проблем. У Німеччині понад 11% населення відчувають надмірне фінансове навантаження через витрати на житло – майже вдвічі більше, ніж у Франції. В обох країнах близько 16% населення перебувають під загрозою бідності. Інфляція становить приблизно 3% по обидва боки Рейну, а ціни на продукти харчування та пальне останнім часом у Німеччині зростали навіть швидше.
Невдоволення стосується й політики. За даними нещодавнього опитування Politbarometer, у Франції лише 22% респондентів вважають, що уряд здатний розв’язати проблеми країни. У Німеччині роботою канцлера Фрідріха Мерца останнім часом були задоволені лише близько 10% опитаних.
Німеччина – не Франція
Попри схожість проблем, експерти не очікують, що французькі заворушення безпосередньо поширяться на Німеччину. Професор емпіричних досліджень демократії Трірського університету Манес Вайскірхер пояснює це відмінностями в протестній культурі двох країн. “У Франції форми протесту часто мають більш конфронтаційний характер. У Німеччині протягом десятиліть сформувалася стриманіша протестна культура – радикальні дії, як-от пошкодження майна, не знаходять широкої підтримки в німецькому суспільстві”, – зазначає науковець.
За його словами, на Францію значною мірою вплинула історія революційних потрясінь. Крім того, французькі профспілки конкурують між собою та часом намагаються перевершити одна одну масштабом і гучністю протестів, щоб залучити прихильників.
Важливу роль відіграє й державний устрій. Франція є централізованою державою, тоді як Німеччина має федеративну систему. На думку Вайскірхера, у Німеччині більше інституційних можливостей для представлення інтересів громадян, тоді як їхня обмеженість у Франції може сприяти радикалізації протестів.
Ще один чинник – поведінка поліції. Дослідження протестних рухів показують, що ескалація часто виникає у взаємодії між демонстрантами та правоохоронцями. “У багатьох випадках німецька поліція діє менш конфронтаційно, ніж французька. Це зменшує небезпеку спіралі ескалації”, – пояснює Вайскірхер.
Загроза масових протестів залишається
Водночас Гансен не виключає ризику насильства. Він звертає увагу на заклики ліворадикальних груп у соціальних мережах долучатися до демонстрацій у Німеччині та наслідувати французькі методи протесту. За його словами, такі заклики потрібно сприймати серйозно. Той факт, що протести у Франції справді знаходять відгук у багатьох німецьких підлітків та молодих людей, підкреслюється відео, що поширюються в TikTok, які мобілізують на демонстрації Gen Z steht auf та зібрали понад мільйон переглядів. В одному особливо популярному відеокліпі спікер каже: “Французи роблять це, ми йдемо за їхнім прикладом”.
Лівоорієнтована група Gen Z steht auf закликала провести 31 жовтня демонстрації в багатьох німецьких містах, зокрема у Франкфурті, Берліні і Гамбурзі. Серед вимог – поліпшення освіти та доступніша вартість життя. Організатори публічно дистанціюються від насильства, однак поліція готується до масштабних демонстрацій і планує перевіряти, чи всі учасники мають намір брати участь саме в мирних протестах.
Вайскірхер не вважає, що нинішня хвиля французьких заворушень повториться в Німеччині в такому самому вигляді. Проте в довгостроковій перспективі він бачить певні ризики і застерігає: “Нинішні політичні та економічні кризи цілком можуть створити підґрунтя для майбутніх масових протестів у Німеччині”.
До молоді долучаються дорослі ультраліві екстремісти
16 жовтня 2026 року майже 100 учнів заблокували входи до берлінських гімназій Андреаса на Коппенштрассе та Ляйбніца на Шлейєрмахерштрассе. Молодь протестувала під гаслом “Шкільний страйк проти військового обов’язку”. Деякі тримали в руках палестинські прапори. Спочатку акції відбувалися мирно. Згодом поліція повідомила і про сутички з правоохоронцями. Також, за даними поліції, легких травм зазнала 67-річна місцева жителька, коли деякі учні намагалися забрати сміттєвий контейнер. У мережі X поліція підтвердила затримання 17-річного підозрюваного у ймовірному завданні тілесних ушкоджень.
У той день серед демонстрантів були й дорослі. Поліція виявила близько 50 людей, які не мали стосунку до школи і прикривали обличчя хустками і масками. Розслідування B.Z. показують, що деякі з них були активістами ультралівих організацій.
Журналісти видання з’ясували, що це представники онлайн-платформи Klasse gegen Klasse. “Вона належить до Революційної інтернаціоналістської організації (РІО) – марксистсько-троцькістської групи, яка прагне подолати капіталізм, – йдеться у статті B.Z. – Внутрішні розвідувальні служби Північного Рейну-Вестфалії та Баварії класифікують Klasse gegen Klasse як «лівоекстремістську»”. Дорослі чоловіки не змогли пояснити журналістам, чому вони беруть участь у блокуванні школи. “Інтерес професійних активістів, ймовірно, зумовлений увагою ЗМІ, яку зараз отримують студентські протести”, – припускають автори статті.
В акції взяли також участь і члени SDAJ (Соціалістичної німецької робітничої молоді). Одна з представниць пояснила свою присутність серед школярів так: “Ми тут, щоб захистити студентів”.
