Показ мод, який взагалі не про моду. У Гайльбронні (Баден-Вюртемберг) презентували колекцію вишитих суконь “Візерунки ДОлі” дизайнерки Ольги Дрозд. Замість моделей на подіум вийшли українки, чиї рідні загинули на війні, зникли безвісти або потрапили у полон. 15 жінок. 15 історій болю та сили. І 15 суконь, що без слів – говорять.
Жінка, яка чекає
Олена Хаваліц – волонтерка, заступниця голови німецько- українського товариства DUG Heilbronn і жінка, яка чекає. Вже майже два роки її чоловік Роман знаходиться у російському полоні. Де саме його утримують, Олена не знає. Свої сили вона спрямовує на те, щоб знайти і визволити коханого, а також підтримати інших жінок і матерів полонених. 23 травня Олена вийшла на імпровізований подіум Старого театру у Гайльбронні, щоб розповісти свою історію:
“Коли Маріуполь був у вогні, чоловік закривав мене собою від снарядів. Тоді я зрозуміла – моє життя для нього було важливіше за його власне. Завдяки йому нам вдалося вирватися з окупованого Маріуполя. Він наполіг на моєму виїзді за кордон. А сам залишився в Україні, бо не міг інакше. Спочатку – як волонтер. Потім став на захист України. У липні 2024 року я почула слова, які розділили моє життя на до та після: зник безвісти. Згодом я дізналася: чоловік у полоні“.
Олена з’явилася перед публікою у сукні “Сила роду”, а позаду на екрані транслювався відеоролик з особистими фото, озвучений її голосом і доповнений німецькими субтитрами. Так само на подіум по черзі вийшли ще 14 жінок. Прозвучали ще 14 щемких історій – про втрату, біль і силу жити далі. Дехто вперше розповів про свій досвід публічно. “Вся зала плакала – і учасниці, і глядачі”, – згадує Олена Хаваліц.
Делікатно про війну
Колекцію вишитих суконь, яку презентували у Гайльбронні, створила українська дизайнерка Ольга Дрозд. Останні три роки вона живе у Львові, де на грантові кошти відкрила ательє з пошиття авторського вбрання. Ідея показу також належить Ользі. У 2025 році вона вперше провела подібний захід у Славському на Львівщині. “Тоді я зібрала з різних куточків України жінок, які переживають втрату, щоб об’єднати і мотивувати їх”, – розповідає дизайнерка.
Показ у Німеччині організувало товариство DUG Heilbronn. Ольга Дрозд розробила для заходу нову колекцію – “Візерунки ДОлі”, зашифрувавши у назві свої ініціали.
“Через моду, через мистецтво ми порушуємо тему війни, але делікатно, щоб не відлякати європейців. Моя мета – показати, як війна впливає на кожну українську жінку, і як українки гідно продовжують іти далі. Попри біль та втрати. Ось ви бачите красиво вдягнену жінку, але ніхто не знає, що у неї всередині. Саме це мені хотілося показати: історію, внутрішній світ української жінки. І знову ж таки вкотре нагадати європейцям, що війна в Україні триває”, – каже Ольга Дрозд.
“Сукні можна читати”
Кожна сукня з колекції має назву, яка відображає зашифрований у візерунку зміст. Наприклад, “Жага до життя”, “Повернення додому”, “Між сиренами”, “Фенікс”, “Воля”. “Я завжди кажу, що сукні можна читати“, – зазначає дизайнерка. Під час показу Ольга Дрозд виголошувала назви суконь і пояснювала, що вони означають:
“Комплект “Українське поле” символізує заміновані поля. Внизу вишиті рослини, які проростають навіть попри небезпеку. Над ними – птах. Він поки не може сісти, але залишається поруч в очікування моменту, коли знову можна буде торкнутися землі. А комплект “Між сиренами” – про щоденний звук, що увійшов у побут українців. І про їхню нескінченну витримку, здатність щоразу повертатися до життя”.
Для Ольги створення вишитих суконь – це хобі, що переросло у власну справу. І водночас сублімація особистої втрати через творчість: її чоловік загинув на фронті у серпні 2023 року. Ольга наголошує: “Не хочу, щоб мене жаліли. Я прагну, щоб мене сприймали не через призму втрати, а через сенси, які я закладаю у свої сукні”.
“Коло сили”
Олена Хаваліц виступила на показі не тільки у ролі моделі. Разом із командою DUG Heilbronn вона організовувала цей захід. “Дуже вдячна своїм колегам і голові нашого товариства Анастасії Козак за допомогу у втіленні цього проєкту”, – каже Олена. Під час показу вона оголосила про створення спільноти для жінок, чиї рідні загинули, зникли безвісти або потрапили у полон. Спільнота має назву “Коло сили” і працюватиме на базі товариства DUG Heilbronn.
“Це справді коло. Коло жінок, які дуже добре розуміють одна одну без зайвих пояснень. Коло тих, хто знає, що таке чекати. Що таке втрачати опору під ногами… Але разом із тим – це коло сили та взаємної підтримки. Коло, в якому жодна жінка не має залишатися наодинці зі своїм тягарем”, – зазначає Олена.
Спільнота надаватиме учасницям інформаційну та психологічну підтримку, допомагатиме з документами й державними процедурами. Також планується проведення акцій, інформаційних кампаній, подання звернень до інституцій, щоб історії полонених і зниклих безвісти залишалися видимими для суспільства й міжнародної спільноти.
Публіка вражена
За словами Олени Хаваліц, показ зібрав близько двохсот людей. До заходу долучилися представники місцевої громади, генеральний консул України в Мюнхені Юрій Никитюк, німецькі та українські активісти. “За чотири роки ми провели у Гайльбронні чимало демонстрацій і заходів на підтримку України, але вперше я побачила таку реакцію з боку німців. Люди плакали, дякували за цей формат, просили робити подібні події далі. Німкені мені казали, що тільки зараз зрозуміли, що кожна з нас носить всередині, що приховується за нашими усмішками”, – розповідає Олена. Після показу вона знайшла у дверях своєї квартири та в поштовій скриньці зворушливи листи зі словами підтримки.
Тепер Олена Хаваліц та Ольга Дрозд думають над тим, щоб провести такі заходи в інших містах Німеччини, а можливо, й в інших європейських країнах.
