Skip to main content

Як і де збирати гриби у Німеччині: правила та локації 

© Amal News
© Amal News

Грибний сезон у Німеччині у самому розпалі – хоча, за словами експертів, цьогоріч він буде досить “бідним” через посуху. “Тиха охота” – досить популярне, але й чітко врегульоване природоохоронним законодавством хобі, яке до того ж відрізняється залежно від землі. Тож навіть досвідченим грибникам варто перевіряти, які саме гриби можна збирати і де, бо порушникам загрожують суворі штрафи. 

Правило Handstraußregelung

Головне, що варто пам’ятати: у Німеччині діє так зване правило “букета в руці” (Handstraußregelung, Федеральний закон про охорону природи, §39). Тобто збирати гриби дозволено, але виключно для власних потреб. Чітко встановленої для усіх земель загальної норми у грамах немає, але загалом вважається прийнятним 1-2 кг на людину на день. 

© Amal News
© Amal News

Комерційний збір суворо заборонений! Тобто збирати гриби у необмеженій кількості чи для подальшого продажу без спеціального дозволу від лісництва автоматично вважають браконьєрством. А за нього можна отримати чималий штраф – від кількох сотень до десятків тисяч євро.

Пам’ятайте: за порядком у лісах стежать лісники, служба охорони природи та навіть поліція. Вони мають право на рейди та перевірку багажників автомобілів, особливо у грибний сезон. 

Природоохоронні території та рідкісні гриби 

Існує сувора заборона на збір у заповідниках та природоохоронних територіях (Naturschutzgebiet). Тож обов’язково зверніть увагу на знаки на вході до лісу – заповідники  позначені трикутними знаками із зображенням орла або сови, зазвичай на них також є і позначка заборони збору грибів та ягід. 

Також не можна збирати гриби у національних парках та на обгороджених приватних територіях, розсадниках дерев та місцях лісозаготівельних робіт. До речі, у деяких зонах збір дозволений, але лише уздовж стежок – натомість сходити з них углиб у пошуках грибів суворо заборонено. 

© Amal News
© Amal News

А ось у звичайних лісах, парках та урочищах, які не перебувають під охороною, збирати гриби можна всюди. 

Утім, пам’ятайте: деякі гриби перебувають під особливою охороною (Bundesartenschutzverordnung) – і їхній перелік також може залежати від конкретної федеральної землі. Суворо заборонено збирати зморшки, трюфелі та царські білі гриби (королівські/царські боровики). А ось звичайні білі гриби, лисички, підберезники та підосичники збирати можна – але у дуже маленьких кількостях. 

Їстівні та отруйні гриби

Головне правило грибників – не класти до кошика гриб, якщо ви маєте хоча б найменший сумнів щодо нього. У Німеччині росте чимало їстівних грибів – моховики, боровики, польські, білі, лисички, підосичники, підберезники, опеньки, сироїжки та парасольки. 

Але чимало і неїстівних чи навіть отруйних грибів. Зокрема бліді поганки, які часто плутають із сироїжками, смертельна двійнючка опеньок – галерина облямована чи небезпечний брат білого – сатанинський гриб. 

© Amal News
© Amal News

У Німеччині можна безкоштовно або за символічний внесок перевірити свій кошик у професіоналів – наприклад, сертифікованих експертів з Німецького мікологічного товариства (Deutsche Gesellschaft für Mykologie). Контакти найближчого можна знайти на сайті. Є також офіційні пункти консультацій (Pilzberatungsstellen) – зазвичай при ботанічних садах або міських адміністраціях у грибний сезон. 

Якщо ж ви все ж отруїлися, існує цілодобова гаряча лінія екстреної допомоги при отруєнні (Giftnotruf). Наприклад, у Берліні/Бранденбурзі токсикологічний центр розташований у Шаріте і доступний за телефоном +49 30 19240.

Зрізати чи викручувати 

Попри постійні суперечки, обидві позиції правильні – гриби можна і акуратно зрізати ножем біля основи, і обережно викручувати, прикривши спустіле місце листям або мохом. Ніщо з цього не пошкодить грибницю. 

А ось складати гриби у пластикові пакети настійно не рекомендують, адже у них вони швидко псуються та починають виділяти токсини. Ідеальна тара – плетений кошик або сітка. 

© Amal News
© Amal News

Популярні грибні локації біля великих міст

Поблизу Берліна (Бранденбург) – піщані ґрунти та соснові ліси, де масово ростуть лисички та моховики.

  • Grunewald та Düppeler Forst – навіть у межах міста, але звертайте увагу на межі заповідних зон;
  • Spreewald – ліси на південь від Берліна;
  • Schorfheide – лісовий масив на північ від міста (збирати можна лише поза межами біосферного заповідника).

Поблизу Гамбурга – змішані та букові ліси, багато білих, осінніх маслюків, моховиків та підберезників. Та й в цілому північ – завжди багата на лісні “врожаї”, навіть в поганий сезон. 

  • Sachsenwald – найбільший ліс поблизу, дуже популярний серед грибників;
  • Halstenbek/Klevende – лісові масиви на північний захід від міста;
  • Lüneburger Heide – але лише лісові смуги довкола заповідника (у самому заповіднику збір суворо заборонений, звертайте увагу на знаки).

Поблизу Франкфурта-на-Майні (Гессен) – пагорби та гірські масиви з густими мішаними лісами. 

  • Taunus – лісові масиви довкола Кронберга, Кенігштайна та гори Фельдберг;
  • Spessart – чи не найбільший листяний ліс поруч, сюди ходять за білими грибами;
  • Odenwald – популярне місце серед грибників на південь від міста.

Читайте Амаль німецькою

Віддаєте перевагу німецькій мові? Перегляньте контент та оновлення Амаль німецькою мовою

Перейти на німецьку мову