Skip to main content

У Франкфурті вшанували подружжя– рятівників єврейських дітей

Відкриття меморіалу, присвяченому колишньому єврейському сиротинцю у Франфурті © Andreas Varnhorn/Stadt Frankfurt am Main
Відкриття меморіалу, присвяченому колишньому єврейському сиротинцю у Франфурті © Andreas Varnhorn/Stadt Frankfurt am Main

У франкфуртському районі Остенд відкрили меморіал на честь Ізідора та Рози Маркс – подружжя, яке керувало єврейським сиротинцем і допомогло близько тисячі дітей залишити нацистську Німеччину. Пам’ятник привезли до Франкфурта-на-Майні з Ізраїлю, а ініціювали його встановлення колишні вихованці дитбудинку, які вижили завдяки Марксам.

Пам’ятний знак на місці колишнього сиротинцю

Меморіал відкрили 17 листопада на вулиці Röderbergweg у районі Остенд. Пам’ятний знак встановили на зеленій смузі перед будинком № 91 – якомога ближче до місця, де колись був єврейський сиротинець. Наразі тут розташований житловий квартал компанії Nassauische Heimstätte.

Сиротинець збудували 1903 року за адресою Röderbergweg 84. Під час Другої світової війни будівлю пошкодила бомба, а в 1950-х роках її знесли. Сьогодні від неї не залишилося слідів, а колишнього номера будинку вже не існує.

© Andreas Varnhorn/Stadt Frankfurt am Main

На відкриття меморіалу приїхали близько 50 родичів свідків тих подій та інших гостей зі США, Ізраїлю й Австралії. Після церемонії їх прийняв у міській ратуші мер Франкфурта-на-Майні Майк Йозеф.

Доля сиротинця та його опікунів

Єврейським дитячим будинком опікувалося подружжя Ізідора та Рози Маркс. За часів нацистського режиму єврейські установи, зокрема сиротинці, зазнавали дедалі сильніших утисків. Подружжю вдалося організувати виїзд близько тисячі дітей із Німеччини за допомогою так званих Kindertransporte – рятувальних евакуацій єврейських дітей за кордон. Так ті змогли залишити країну й урятуватися від переслідувань.

Під час погромів у листопаді 1938 року, відомих як Кришталева ніч, нацисти вдерлися до сиротинцю та розгромили його. Заклад остаточно закрили 1942 року, а його будівлю конфіскувало місто Франкфурт. Роза Маркс залишалася з дітьми до кінця: нацисти ліквідували сиротинець на її очах. Разом із вихованцями, які ще перебували в закладі, Розу депортували до концентраційного табору Терезієнштадт, де вона померла. Ізідор Маркс на момент початку війни перебував за кордоном: він супроводжував дітей під час чергової евакуації. Через воєнні дії він не зміг повернутися до Німеччини. Чоловік пережив Голокост в еміграції у Великій Британії.

Ініціатива колишніх вихованців

Ідея меморіалу належить колишнім вихованцям сиротинцю, які врятувалися завдяки Kindertransporte. Серед ініціаторів були Нафталі Штерн та Йозеф Карніель. Після війни обидва емігрували до Ізраїлю, де разом з іншими колишніми вихованцями заснували ініціативу зі збереження пам’яті про сиротинець та подружжя Маркс.

Донька Йозефа Карніеля Шерон продовжила справу батька. У 2022 році вона разом із Нафталі Штерном та ізраїльською знімальною групою приїхала до Франкфурта. Вони відвідали місце, де стояв сиротинець, і звернулися до міста з пропозицією встановити там пам’ятний знак. Так розпочалася співпраця між ініціативою, міською владою та компанією Nassauische Heimstätte.

Меморіал створили в Ізраїлі

Пам’ятник спроєктував і виготовив ізраїльський художник Алекс Палкович – його батьки свого часу також пережили Голокост. Меморіал перевезли з Ізраїлю до Німеччини для встановлення у Франкфурті. Знак складається з двох плит. На одній зображені Ізідор і Роза Маркс із дітьми та семисвічником. На іншій розміщений текст про історію сиротинцю трьома мовами – івритом, англійською та німецькою.

Керівниця Департаменту культури та науки Франкфурта Іна Гартвіг © Andreas Varnhorn/Stadt Frankfurt am Main

Під час відкриттяпам’ятника керівниця Департаменту культури та науки Франкфурта Іна Гартвіг наголосила, що це міжнародний меморіальний проєкт, створений у співпраці міста та ізраїльської ініціативи. “Відтепер тема рятівних дитячих евакуацій представлена чотирма пам’ятними об’єтами у Франкфурті: меморіалом Kindertransport поблизу головного вокзалу, площею забутих дітей у Заксенгаузені, пам’ятним каменем на честь фонду Flersheim-Sichel-Stiftung у районі Дорнбуш і тепер тут, в Остенді. Мабуть, у Німеччині немає іншого міста, яке б у стількох місцях нагадувало про цю тему та вшановувало дітей як окрему групу жертв нацистського терору”.

Також у межах проєкту створюють 60-хвилинний документальний фільм “Діти Рози та Ізідора”. Він розповідатиме про історію сиротинцю та рятувальну діяльність подружжя. Завершити фільм планують влітку 2027 року.

Читайте Амаль німецькою

Віддаєте перевагу німецькій мові? Перегляньте контент та оновлення Амаль німецькою мовою

Перейти на німецьку мову