У Кьольні запрацювала Українська школа вихідного дня “Єдність”. Ідея її створення виникла у сумчанки Юлії Ісай. “Я подумала, що моїм дітям було б корисно, окрім “Пласта”, відвідувати ще й українську школу вихідного дня. Почала шукати і була дуже здивована, що її досі немає. Тож має бути!” – розповідає Amal News Юлія Ісай. Вона має вищу педагогічну й управлінську освіту, а також є співголовою громадської організації Deutsch-Ukrainischer Kultur- und Bildungsverein e.V. у Кельні.
Процес створення зайняв півтора роки: навесні школа почала працювати в тестовому режимі для наймолодших, а з вересня – для усіх охочих.
“Діти мають хотіти ходити до школи, а батьки – водити їх. Бо це все-таки вихідні дні, – пояснює Юлія Ісай. – Щойно мама нашого школяра розповіла мені, що дорога до школи займає у них півтори години в одну сторону. Це суттєвий шлях для щонедільних поїздок і така зацікавленість мене надзвичайно мотивує”, – каже Юлія Ісай.
Український культурний простір у Кьольні
До роботи разом із Юлією Ісай долучилися педагогиня Аліна Довгань, організаторка концертів Мирослава Частнікова та мисткиня Юлія Куліненко. Спершу вони поїхали до Дюссельдорфа в українську школу вихідного дня “Рідне слово”, яка працює з 2018 року, а також взяли участь у дводенній конференції для волонтерських діаспорних осередків у Гаазі.
“У Нідерландах ми познайомилися з представниками шкільництва з Данії, Швейцарії, Польщі, Литви. Саме їхній досвід вплинув на формування візії нашого сьогодення, – говорить Юлія Ісай. – Взагалі вважаю, що обмінюватися досвідом, спілкуватися і дружити організаціями – це круто. Ми відкриті до нових знайомств, взаємодії та єднання”, – наголошує вона.
Команда провела опитування в одній із найбільших українських фейсбук-груп Кьольна. Батьки 172 дітей зацікавилися ідеєю створення української школи.
У червні 2025 року розпочалася реєстрація громадської організації Deutsch-Ukrainischer Kultur- und Bildungsverein e.V. Процес виявився тривалим – майже рік команда проходила всі необхідні супутні процедури. Паралельно шукали приміщення. Розглядали університети, коледжі, громадські центри та школи, передусім у центральній частині міста, щоб дорога до занять була максимально зручною для дітей із різних районів Кьольна.
Врешті команда підписала договір про використання класів нової загальноосвітньої школи в центрі міста. Заняття в них стартували 6 вересня 2026 року.
Школа без оцінок і домашніх завдань
Філософія “Єдності” відрізняється від традиційного уявлення про школу. Тут немає оцінок і домашніх завдань.
Освітня програма охоплює дітей різного віку, а уроки проводять професійні педагоги. Щосуботи о 10:30 проходять розвиткові заняття для найменших – дітей від 2 до 4 років. Більшість із них уже народилися в Німеччині. Опісля починаються заняття для дітей 5–6 років. Щонеділі у новій школі займаються три групи – діти 1–2, 3–4 та 5–6 класів.
Для підлітків команда розробила окрему програму з трьома ключовими напрямами: соціальна адаптація в групі, українознавчий компонент і профорієнтація – знайомство школярів із різними професіями та німецьким бізнес-середовищем. Команда вже веде перемовини з представниками компаній щодо можливості організовувати для старших учнів екскурсії на підприємства. Також планують запрошувати професіоналів та експертів для безпосереднього спілкування з підлітками.
Фінансування школи частково забезпечують щомісячні внески батьків: €20 за розвиткові заняття для найменших та €30 за заняття для школярів. Для другої дитини з родини діє знижка 50%. Таку ж знижку отримують волонтери організації.
“Щоб знову відчути себе затребуваними”
Освітня програма “Єдності” не обмежується регулярними заняттями. Команда систематично проводить традиційні майстер-класи та свята, а найближчими місяцями планує запуск нових курсів – бальних і сучасних танців, шахів, образотворчого мистецтва, журналістики та блогінгу.
Паралельно формується концепція майбутнього німецько-українського культурно-освітнього центру. Його аудиторією мають стати не лише українці, а й німецькомовні відвідувачі. Одним із інструментів такого міжкультурного діалогу вже стали майстер-класи. Їх проводять паралельно українською та німецькою мовами.
Майже весь персонал школи – люди з досвідом вимушеної міграції і приїхали до Німеччини протягом останніх років.
“Ми розуміємо, наскільки важливо і для педагогів також мати хоча б ці декілька годин на тиждень чи місяць, щоб знову відчути себе реалізованими і затребуваними, робити те, що любиш і вмієш”, – пояснює Юлія Ісай.
Окремий напрям роботи – створення навчальних матеріалів. За словами Ісай, більшість українських шкіл вихідного дня в інших містах і країнах самостійно розробляють програми для занять.
Педагоги мають враховувати, що такі школи належать до сфери неформальної освіти, а діти приходять із різним рівнем знань, освітніми можливостями та запитами.
Команда школи планує подати заявку на акредитацію до Міністерства освіти і науки України. У перспективі це має відкрити доступ до методичних розробок, рекомендованих МОН, які команда зможе інтегрувати у власний освітній процес.
