Понад 70 учасників із більш ніж 30 організацій взяли участь у конференції “Посилення української діаспори в Німеччині”, яка відбулася в Євангелічній академії Бад-Болль у землі Баден-Вюртемберг.
Як повідомили Amal News в оргкомітеті, нині більшість українців у Німеччині уже знайшли житло, вивчили німецьку та інтегрувалися – тепер вони активно долучаються до громадського життя: створюють організації, волонтерять, запускають культурні та освітні проєкти, співпрацюють із муніципалітетами. Тож інтерес поступово зміщується від адаптації до участі та представництва. Саме цим темам і була присвячена конференція – учасники обговорювали українсько-німецькі партнерства, роль українських організацій у Німеччині та як вони можуть впливати на розвиток суспільства.
“Українська громада в Німеччині демонструє потужну здатність до самоорганізації. Нові ініціативи, організації та мережі мають великий потенціал для сталої суспільної й політичної участі”, – говорить Наталія Пригорницька, голова ГО Open Platform та перша заступниця голови Альянсу українських організацій у Німеччині. За її словами, конференція у Бад-Боллі демонструє один із можливих підходів співпраці: німецька інституція надає простір, інфраструктуру та свої мережі, українська громада приносить експертизу, контакти й власні теми — а зміст роботи формується разом.
Окремою темою конференції стало майбутнє українців у Німеччині. На думку доповідачів, зводити його лише до питання “залишитися чи повернутися” дедалі складніше. Багато вимушених мігрантів уже працюють у ФРН, але водночас зберігають професійні та громадські зв’язки з Україною, створюють спільні проєкти й підтримують контакти з обома країнами.
Тож мова йшла про циркулярну міграцію – рух людей, знань, досвіду та ідей між Німеччиною й Україною. Зокрема громадянська активістка Катерина Павлова, яка 9 років жила в Берліні, але нещодавно повернулася до Києва, наголосила на особливій ролі людей, які добре знають обидва суспільства. “Для мене майбутнє українсько-німецької співпраці значною мірою залежить від людей, які здатні поєднувати обидва середовища – розуміти український контекст і водночас добре знати німецькі структури, інституції та суспільство. Саме такі люди допомагають переходити від окремих проєктів і разових заходів до глибокої та взаємовигідної співпраці”, – розповіла вона Amal News.
На думку учасників заходу, українська діаспора може бути ресурсом не лише для самої громади, а й для Німеччини та України. Йдеться про професійні компетенції, знання, мережі та зв’язки людей, які живуть і працюють між двома країнами. “Такий підхід змінює і погляд на діаспору – її розглядають не лише як спільноту, що виникла внаслідок вимушеної міграції, а і як джерело професійного досвіду, знань, контактів та партнерств”, – переконані співорганізаторки форуму Афіна Альбрехт і Наталія Похилюк.
Одним із практичних результатів зустрічі стала домовленість провести такий форум наступного року. Учасники також планують розвивати співпрацю між українськими організаціями на федеральному та земельному рівнях, підготувати спільний лист до парламенту Баден-Вюртемберга щодо викладання української мови в німецьких школах та створити інструкцію для українських громад у містах, які ще не мають партнерств із Україною.
У заході взяли участь представники українських громад із Баден-Вюртемберга, Баварії, Саксонії, Саару та Берліна, німецьких муніципалітетів, фондів, громадських організацій та міжнародних структур. Серед спікерів були представники Федерального міністерства праці та соціальних питань Німеччини, апарату Уповноваженого федерального уряду з питань міграції, біженців та інтеграції, Інституту досліджень зайнятості, парламенту Баден-Вюртемберга та Альянсу українських організацій у Німеччині.
