Німецький Бад-Емс – місто, де був підписаний Емський указ, що де-факто забороняв українську мову. Через 150 років, у річницю підписання, у Бад-Емсі зібралися європейські науковці, політики й громадські діячі, щоб осмислити наслідки цього документу і вшанувати Україну та її слово. Захід пройшов під гаслом “Майбутнє належить свободі – і вона говорить українською!”.
Символічна подія
30 травня 1876 року у Будинку чотирьох веж у Бад-Емсі російський імператор Олександр ІІ підписав таємний указ. Він забороняв друк книжок українською мовою, їхнє ввезення з-за кордону, а також суттєво обмежував розвиток української культури. Документ став продовженням Валуєвського циркуляра, що заперечував саме існування української мови.
Через півтора століття, 30 травня 2026 року, у Будинку чотирьох веж відбувся авторитетний міжнародний захід, присвячений Україні, її мові та кульурі. Учасниками події стали науковці, політики, дипломати, громадські діячі, студенти, представники діаспори та духовенства з Німеччини, України, Австрії, Швейцарії та Бельгії. Вони говорили про значення Емського указу – та провели паралелі з сучасною війною Росії проти України.
“Українська культура у буквальному сенсі переступила поріг місця, де колись намагалися обмежити її розвиток. Вона увійшла у барвах вишиванок, зі своєю історичною пам’яттю, гідністю та незламністю… Саме в цьому полягає історична справедливість: через півтора століття після Емського указу українське слово і українська музика знову звучать там, де колись хотіли позбавити їх майбутнього“, — наголосила співорганізаторка заходу, голова Асоціації українських студентів і докторантів Університету Кельна Уляна Деркач.
Провідні дослідники України в Європі
У заході взяли участь відомі європейські дослідники України та слов’янських студій. Серед гостей – професори університетів Дюссельдорфа, Потсдама, Майнца, Гайдельберга, Кельна, Грайфсвальда тощо. Із доповіддю виступив один із найавторитетніших дослідників історії української мови – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер.
Також у числі промовців – почесний професор Кельнського університету Ґергард Симон з лекцією “Репресії Російської імперії як чинник українського націєтворення” та німецький військовий репортер і фотограф Тілль Маєр, який представив фото- і відеодокументацію російсько-української війни. Доповідачі констатували, що нинішня російська агресія проти України продовжує ту саму імперську політику заперечення української мови, культури та ідентичності, яка лежала в основі царських заборон.
Німецькі професори говорять українською
“Для мене особливо зворушливим було чути українську мову від німців. Це люди, які роками вивчають українську, досліджують її як славісти або відвідують мовні курси. Сто п’ятдесят років тому в цьому місці українську намагалися заборонити, а сьогодні нею тут розмовляють німецькі професори та студенти”, – зазначила співорганізаторка заходу та керівниця Українського товариства у Майнці Мар’яна Бойко-Кемпскі.
За її словами, захід проводився німецькою мовою і був орієнтований передусім на німецьку аудиторію, водночас чимало учасників продемонстрували вправне володіння українською. “Це один із доказів того, що українська мова живе. Її не здолали жодні укази й заборони, так само не здолати й український народ“, – наголосила Мар’яна Бойко-Кемпскі. Подія засвідчила великий інтерес до України: зібралося понад 200 гостей з усієї Німеччини, а також Австрії, Швейцарії та Бельгії. До заходу долучилися мер Бад-Емса Франк Акерманн, почесний консул України в Майнці Ґюнтер Єрц та виконувач обов’язків керівника Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Тарас Жолубак.
Також до учасників звернулися у відеоформаті колишній посол України в Німеччині та постійний представник України при ООН Андрій Мельник, заступник держсекретаря Кабінету Міністрів України Ростислав Огризко, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, депутат Європарламенту Міхаель Ґалєр та інші відомі діячі.
Українська музика там, де її хотіли змусити мовчати
Важливою частиною програми став концерт української класичної музики у виконанні скрипальки Ольги Глібович, віолончеліста Емануеля Маца та піаніста Яромира Боженка. Для гостей прозвучали твори Максима Березовського, Миколи Лисенка, Віктора Косенка та Василя Барвінського. “Якщо більшість промов цього дня звучала німецькою мовою, то музика промовляла українською”, – наголосила Мар’яна Бойко-Кемпскі.
Також під час заходу відбувся показ українських традиційних строїв з колекції Уляни Деркач.
Бад-Емс може стати постійним майданчиком
За словами Мар’яни Бойко-Кемпскі, одна з цілей зустрічі – створення довготривалої платформи для співпраці між українськими та європейськими дослідниками у сферах мовознавства, історії, літератури, перекладознавства та культури. “Цього разу було закладено наступний щабель до створення в Бад-Емсі постійного майданчика, де б проходили подібні конгреси. Сюди зможуть з’їжджатися німці, українці та всі, для кого важливі українська мова, культура й ідентичність”, – зазначила вона.
Захід організували Асоціація українських студентів та докторантів Університету Кельна (USAC), Українське товариство у Майнці та німецько-українське товариство Rhein-Dnipro з Кобленца за підтримки низки українських організацій Німеччини та Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні.
