Дослідження й аналізи показують, що теракти можуть змінювати виборчу поведінку. Найбільше від страху, жорсткіших дискусій про міграцію та дедалі агресивнішої політичної атмосфери в країні, за цими даними, виграють праві партії.
Під час автомобільного нападу в берлінському Тірґартені загинула жінка, ще 29 людей дістали поранення, частина з них – тяжкі. Це сталося саме в день CSD – одного з найяскравіших, найгучніших і найбільших політичних свят у столиці. “Це напад на наше суспільство”, – написав наступного ранку в X федеральний канцлер Фрідріх Мерц.
Напад має і політичні наслідки. У Берліні триває передвиборча кампанія до Палати депутатів у вересні, а в Саксонії-Ангальт і Мекленбурзі-Передній Померанії вибори відбудуться вже за кілька тижнів. За словами федерального міністра внутрішніх справ Александра Добріндта (CSU), правоохоронці вважають це ісламістським терактом. Підозрюваного вбили ввечері в неділю під час поліцейської операції. Раніше вже було відомо, що 21-річний Абдул Б. привертав увагу через радикалізацію і вже був засуджений. Політична дискусія почалася негайно.
“Захистіть берлінців від ісламістів, готових до насильства”, – написала в X голова берлінського осередку AfD Крістін Брінкер. Вона пов’язала напад із “катастрофічною міграційною політикою останніх років” і буцімто “м’яким курсом щодо ісламістів, готових до насильства”.
Політик CDU з питань внутрішньої політики Ґюнтер Крінґс у коментарі для Rheinische Post закликав до суворішого покарання для ісламістських нападників і жорсткіших правил надання громадянства. Його однопартієць Александр Тром сказав Tagesspiegel, що всі законопроєкти у сфері безпеки, які зараз готують, треба ухвалити одразу після літньої перерви.
За даними Добріндта, Абдул Б. народився 2005 року в Берліні громадянином Німеччини, після того як його мати ліванського походження отримала німецьке громадянство в 2002 році. Де і як радикалізувався цей молодий чоловік?
Фелікс Нойман, експерт із тероризму Фонду Конрада Аденауера, сказав для dpa, що радикалізація дедалі частіше відбувається через інтернет. “Загалом я б сказав, що і в ісламізмі, і в правому екстремізмі роль цифрової складової постійно зростає”, – зазначив експерт. Важливу роль у цьому відіграють соціальні мережі. Молоді люди постійно бачать один і той самий контент і залишаються у своїй бульбашці, на яку впливають алгоритми.
“Загалом я б сказав, що і в ісламізмі, і в правому екстремізмі роль цифрової складової постійно зростає”, – зазначив експерт. Важливу роль у цьому відіграють соціальні мережі. Молоді люди постійно бачать один і той самий контент і залишаються у своїй бульбашці, на яку впливають алгоритми. (c) Фелікс Нойман
За даними Генеральної прокуратури Берліна, у 2024 році Абдул Б. публікував у своєму Instagram-акаунті заборонену пропаганду терористичного угруповання “Ісламська держава” (IS). У 2025 році він кілька разів намагався приєднатися до IS за кордоном.
У липні 2025 року його затримали в Лівані, де він провів у в’язниці три місяці. Після звільнення 17 листопада він повернувся до Німеччини, і його знову затримали просто в аеропорту BER. У травні 2026 року його засудили до одного року і десяти місяців ув’язнення за законом про ювенальну юстицію – зокрема за підготовку тяжкого насильницького злочину, що загрожує державі. Водночас суд скасував чинний ордер на арешт, оскільки “тримання під вартою до суду насамперед має забезпечити кримінальне провадження, а не бути покаранням наперед”. Генеральна прокуратура подала апеляцію. Ще на початку цього місяця слідчі обшукали його квартиру в берлінському районі Шенеберґ через початкову підозру в порушенні закону про зброю, але знайшли лише іграшкову зброю.
ВЖЕ ВІДОМІ ПРИКЛАДИ
Після нападів на кшталт теракту на берлінській площі Брайтшайдплац у 2016 році повноваження органів безпеки розширили. Відтоді, за їхніми даними, влада не раз зривала або завчасно запобігала схожим атакам. У Бундестазі зареєстрований ще один законопроєкт про розширення цифрових слідчих повноважень. Але після кожного нового нападу знову починається політична дискусія.
Коли 22 січня 2025 року в Ашаффенбурзі психічно хворий афганець під час ножового нападу вбив марокканську малу дитину і німецького чоловіка та поранив ще трьох людей, це фактично за одну ніч змінило передвиборчу кампанію перед виборами до Бундестагу в лютому 2025 року.
Тодішній лідер опозиції Мерц пообіцяв у разі перемоги на виборах значно жорсткіший курс щодо міграції і, голосуючи за резолюцію в Бундестазі, свідомо погодився на більшість разом з AfD. Це спричинило протести у відповідь, насамперед серед лівих політичних сил.
Ще раніше, в іншій виборчій кампанії, гучний резонанс мав інший напад: під час ножової атаки в Мангаймі у травні 2024 року також афганець убив поліцейського Рувена Лаура і тяжко поранив ще п’ятьох людей – за кілька днів до виборів до Європарламенту.
“Наслідки тероризму для політичних процесів різноманітні”, – пояснює земельне відомство із захисту конституції Баден-Вюртембергу. Уже багато років культура дискусії стає агресивнішою, особливо коли йдеться про міграцію. “У підсумку в частини громадянського суспільства закріплюється образ мігранта як ворога і загрози для громадян Німеччини”, – йдеться в аналізі відомства на його сайті. Відчуття страху належать до довгострокових наслідків тероризму і в короткій перспективі можуть “змінити виборчий результат, який здавався визначеним”.
ТЕРАКТИ – НА КОРИСТЬ AfD
Дослідження Terrorism and Voting: The Rise of Right-Wing Populism in Germany за 2025 рік, за даними Університету Франкфурта, вивчало зв’язок між терактами і результатами виборів у громадах, яких вони торкнулися, у 2010–2016 роках. Висновок такий: “Там, де теракти були успішними, частка голосів за AfD на виборах до земельних парламентів зростає приблизно на шість відсоткових пунктів”.
На користь AfD, за дослідженням, працюють три механізми: вища мобілізація виборців, зсув поглядів на міграцію і висвітлення ісламізму в місцевих медіа. Загальний висновок – AfD отримує вигоду від терактів. У Берліні, Саксонії-Ангальт і Мекленбурзі-Передній Померанії партія ще до нападу була попереду в опитуваннях.
