За чотири місяці роботи цифрову платформу “Додому“ відвідали понад 50 тис. користувачів майже зі 100 країн світу. Найбільше – у Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії та Україні.
Сервіс почав працювати у тестовому режимі в червні 2026 року. Його створили для українців за кордоном, які розглядають можливість повернення в Україну.
Журналістка Amal News протестувала платформу і з’ясувала, що наразі практичних інструментів на ній поки не багато. Наприклад, власної бази житла чи вакансій платформа поки не має – лише відсилає на зовнішні ресурси пошуку. А інформація про деякі громади обмежується загальними відомостями.
Ми звернулися до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, щоб з’ясувати, чому сервіс зараз працює саме так і що планують змінити.
Що насправді робить “Додому”
У Мінсоцполітики пояснюють, що поки що платформа працює у тестовому режимі. Сьогодні це передусім інформаційний навігатор, який допомагає зібрати в одному місці дані про різні аспекти повернення. Один із головних інструментів “Додому” – персональний план повернення. Користувач відповідає на запитання про свої обставини, а платформа підбирає інформацію за кількома напрямками – житло, робота, документи, освіта дітей, медицина та практичні питання переїзду.
За даними платформи, людям справді часто потрібна допомога одразу в кількох сферах. Серед 2723 проаналізованих користувачів 68,1% обрали підтримку одразу у трьох або чотирьох тематичних блоках.
Майже кожен шостий користувач – 17,1% – одночасно шукає житло, громаду та роботу. Саме для таких ситуацій, кажуть у міністерстві, і потрібен персональний план, який має об’єднати різні питання повернення в один маршрут.
Що з житлом
За словами творців, “Додому” не задумувалася як окрема програма матеріальної допомоги. Платформа не виплачує гроші, не надає житло і не працевлаштовує людей.
Також наразі “Додому” не має власної бази житла. Користувачеві пропонують перелік зовнішніх ресурсів, де можна шукати помешкання.
У Мінсоцполітики кажуть, що це тимчасова модель. У майбутньому планують додати пошук житла та вакансій у конкретній громаді. Користувач зможе обрати населений пункт і перейти до актуальних пропозицій житла.
Куди повертатися
Окремий розділ “Додому” присвячений українським громадам, які готові приймати та підтримувати людей після повернення або переїзду. Зараз на сайті є інформація про майже 150 громад із різних регіонів України.
Проте під час тестування виникає питання, наскільки загальна інформація про громаду може допомогти людині, яка реально планує туди переїхати. Наприклад, на сторінці населеного пункту можна побачити базові відомості, але вони не завжди відповідають на практичні питання – чи є там робота за потрібною спеціальністю, скільки коштує житло, які є вакансії або куди звертатися родині після переїзду.
У міністерстві пояснюють, що картки громад будуть наповнювати самі громади. Їхні представники можуть додавати інформацію про місцеву інфраструктуру, роботу, бізнес, освіту, медицину та інші послуги.
Також важлива частина картки – контакти представників громади. Людина має змогу ще до переїзду зв’язатися з ними та уточнити конкретні питання.
Потреба в такому інструменті, за даними “Додому”, досить велика. 39,8% проаналізованих користувачів вказали, що їм потрібна допомога з пошуком громади або місця проживання.
Серед людей, які не мають власного житла, втратили його або не можуть повернутися до свого населеного пункту, цей показник становить 57,2%. А серед тих, чиє житло знищене, – 70,2%.
Громади підбиратимуть індивідуально
У майбутньому платформа має стати практичнішою. Користувач зможе відповісти на кілька запитань і опісля “Додому” пропонуватиме громади, які відповідають його потребам, і пояснюватиме, чому саме вони можуть підійти.
Також планують додати інтерактивну мапу та розширені фільтри.
На сторінках громад має з’явитися більше конкретної інформації – зокрема про вакансії, затребувані професії, житло та його вартість, а також інвестиційні проєкти.
Представники громад зможуть самостійно оновлювати інформацію про освіту, медицину, житло та роботу.
Платформу тестували на реальних історіях
Під час розробки “Додому” команда спілкувалася з українцями за кордоном, які розглядають повернення, та проводила тестування.
За словами розробників, користувачам сподобалася простота платформи та ідея персонального плану. Водночас тестування показало, що повернення може бути пов’язане з великою кількістю нестандартних ситуацій.
Наприклад, сім’я може повертатися з дитиною з інвалідністю, батькам може знадобитися оформлення документів для дітей, які народилися за кордоном, або людина може повертатися на автомобілі, придбаному в іншій країні. Такі випадки планують враховувати для розвитку сайту.
Повернення не є показником успішності платформи
Водночас у Мінсоцполітики наголошують: кількість людей, які повернулися в Україну після користування “Додому”, не свідчать про ефективність платформи. Сайт не ухвалює рішення за людину і не може безпосередньо вплинути на її вибір. На повернення впливають безпека, житло, робота, сімейні обставини та інші особисті фактори.
Але водночас охочі мають отримати допомогу уже зараз. Заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська розповіла Amal News, що держава розглядає повернення українців як довгостроковий процес.
“Хтось ухвалить рішення про повернення швидше, хтось – через роки, а хтось може залишитися жити в інших країнах”, – зазначила вона.
За її словами, безпека залишається одним із головних питань для українців за кордоном. Водночас дехто вже зараз думає про своє майбутнє та різні варіанти повернення.
За оцінками Міжнародної організації з міграції, близько 1,5 млн українців уже повернулися з-за кордону після початку повномасштабного вторгнення.
“Люди повертаються навіть зараз”
“Державна політика – це про стратегічність і завчасну підготовку. Саме тому вже нині створюються інструменти, які можуть знадобитися людям у майбутньому. Серед іншого, ми запустили платформу «Додому» у пілотному режимі та закликаємо тестувати її й давати відгук. Вона має інструменти, які допоможуть людям долати невизначеність, коли йдеться про прийняття рішення щодо повернення. На це потрібен час. Хоча люди повертаються навіть зараз”, – сказала Гавронська.
Заступниця міністра навела приклад спільного проєкту Мінсоцполітики з Асоціацією муніципалітетів Королівства Нідерландів. У його рамках українські мери відвідували міста Нідерландів, спілкувалися з місцевою владою та українцями, які там живуть.
Одним із результатів таких зустрічей стало рішення українки Людмили та її дочок, які отримали там статус тимчасового захисту, повернутися в Україну. Зараз Людмила працює в Нововолинському муніципалітеті та займається міжнародним партнерством.
Також Мінсоцполітики разом з інформаційною агенцією “РеІнформ” запустило проєкт “Повернення додому: моя історія”. У соцмережах публікують історії українців, які вже повернулися, та розповідають, що вплинуло на їхнє рішення і як відбувався їхній шлях додому.
Платформу “Додому” розробили в межах проєкту YOUA – “Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України”, який реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit за дорученням Уряду Німеччини у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України. Технічним розробником платформи є ГО “Технології Прогресу”.
