На старому цвинтарі Дванадцяти Апостолів у берлінському районі Шьонеберг стоїть гранітний надгробок із незвичним написом: “Тут упокоївся з миром великий творець Асканії-Нови”. Над ним – ім’я людини, яка змінила історію охорони природи в Україні: Фрідріх фон Фальц-Фейн (1863–1920).
Сьогодні Асканія-Нова – символ українського степу, найбільший степовий заповідник Європи та об’єкт світового природоохоронного значення. Але її творець завершив життя далеко від Херсонщини – в еміграції, у Німеччині, не переживши втрати власної справи. Він створив один із найвідоміших природних символів України, а нині спочиває за тисячі кілометрів від українського степу – в тиші старого берлінського кладовища.
Назва Асканія-Нова має несподіване німецьке коріння. Вона походить від дому Асканія (також відомий як Дім Ангальт) – давнього саксонського дворянського роду, історія якого сягає 11 ст. Це був один із найвпливовіших дворянських родів середньовічної Німеччини. Його представники правили різними територіями Центральної Європи, а їхня спадщина досі збереглася в сучасній федеральній землі Саксонія-Ангальт. Зокрема, руїни замку Ангальт, від якого й походить назва династії, й сьогодні можна побачити в горах Гарц неподалік міста Гарцгероде.
Один із нащадків роду Асканіїв – Фрідріх Фальц-Фейн – народився на території сучасної Херсонської області в родині землевласників. Після навчання природничих наук у Дерптському університеті (нині Тарту в Естонії) у 1890 р. він перебрав управління родинним маєтком Асканія-Нова.
Те, що починалося як величезне господарство з вівчарством і конярством, Фальц-Фейн поступово перетворив на масштабний природоохоронний проєкт. Він створив ботанічний сад, зоопарк, музей, бібліотеку, лабораторії та фактично – науковий центр посеред українського степу. Практично весь прибуток від продажу овець і шерсті він вкладав у розвиток заповідника. Провів до Асканії водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.
На межі століть Асканія-Нова стала одним із найбільших заповідників світу: тут налічувалося 58 видів ссавців, понад 400 видів птахів і майже дві тисячі тварин загалом. До Херсонського степу приїжджали науковці з усієї Європи, проводилися дослідження та наукові зібрання. У заповіднику також вивчали зубрів і проводили перші наукові експерименти зі збереження дикої природи. Також у 1899 р. Фальц-Фейн завіз із Монголії коней Пржевальського. Саме завдяки його роботі вдалося врятувати цей вид від зникнення.
Однак революція у 1917 р. зруйнувала цей світ. Після приходу більшовиків маєток Фальц-Фейна конфіскували, частину господарства знищили, а самого природоохоронця в Москві заарештували за підозрою у шпигунстві на користь Німеччини. Після кількох місяців у Бутирській в’язниці його звільнили – значною мірою завдяки протестам наукової спільноти.
У 1919 р. родина Фальц-Фейнів втекла з Росії через Константинополь до Берліна. Для Фрідріха це означало втрату всього, що він створював десятиліттями. Сучасники згадували, що він тяжко переживав загибель свого “втраченого раю” – Асканії-Нови
Улітку 1920-го, за рекомендацією лікарів, він поїхав на лікування до курорту Бад-Кіссінген. 2 серпня його серце зупинилося під час поїздки до санаторію професора Даппера. Тіло перевезли до Берліна й поховали на Старому цвинтарі Дванадцяти Апостолів.
Надгробок Фальц-Фейна вирізняється: на сірому граніті – рельєфний портрет ученого, а з боків встановлені дві скульптури степових орлів – улюблених птахів засновника Асканії-Нови. Брат Вольдемар фон Фальц-Фейн написав книгу “Асканія- Нова. Твариний рай. Книга спогадів та роздумів” та особисто подбав про меморіал.
Нині “тваринний рай” перебуває під окупацією росіян. Спочатку українська адміністрація ще понад рік намагалася підтримувати роботу заповідника, а персонал доглядав за тисячами тварин навіть в окупації. У березні 2023 року росіяни встановили власну адміністрацію заповідника. Російські військові їздили важкою технікою по охоронюваних ділянках, рили окопи та спричинили пожежі. За оцінками, вогонь охопив близько 1400 га степу.
У соцмережах публікували фото російських військових із убитими оленями з території заповідника. Частину тварин вивезли до Криму та Росії. У 2024 році голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що Асканія-Нова фактично “перестала існувати” через мародерство, пожежі та наслідки підриву Каховської ГЕС. За інформацією Віктора Шаповала, директора заповідника, попри великі втрати, природний об’єкт не припинив існування.
“Фальц-Фейн перевертається в гробу”, – написала одна українка коментар в соцмережі під постом про звірства росіян у Асканії-Новій.
Його могила вже понад сорок років має статус почесного поховання Берліна з 1980 р. Такий статус надають могилам людей із особливими заслугами перед Берліном, Німеччиною або суспільством загалом. У Німеччині місця на кладовищах зазвичай не є “вічними”: їх орендують на певний термін, після чого поховання можуть перепризначити. Однак почесні могили місто зберігає й утримує коштом бюджету, включно з доглядом та реставрацією надгробків. Статус періодично переглядають і продовжують – у випадку Фальц-Фейна його поновили у 2001 році.
