24 лютого – до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну – у Берліні відкрили Музей України. Він є частиною постійної експозиції у приміщенні Berlin Story Bunker. Нана Морозова відвідала експозицію ще до відкриття і побачила унікальні артефакти з фронту, яких немає навіть в Україні, дізналася як за місяць придумати і виготовити у Німеччині бронежилети для евакуації маленьких українців та про мрію власників відкрити ще більший Музей України у Кремлі.
Залишатися або тікати? Допомагати чи бути гівнюком?
Berlin Story Bunker – відомий у столиці приватний історичний музей про шлях Німеччини від розквіту націонал-соціалізму до демократії наших днів. Він ґрунтовний, академічний, і його відвідування рекомендоване для загальноосвітніх шкіл. Можливо у Музей України, що займає тут весь мінус другий поверх, теж приведуть школярів. Проте ця експозиція значно емоційніша.
Ось чоловік на тлі яскравого українського пейзажу-стяга показує комусь угорі два середні пальці. З опису світлини зрозуміло, що над німецьким бізнесменом, який привіз в Україну броньовані авто, та над фотографом-журналістом Енно Ленце, пролітають два російські СУ-25. На іншій світлині – 7-річна дівчинка з протезом. Марина Пономарьова втратила ногу в травні 2022‑го через російський ракетний обстріл. Є і фото, які викликають захоплення попри гіркоту. На них звичайні українці, які відмовляються жити на умовах агресора і щодня демонструють стійкість, глузуючи з намагань ворога знищити наш світ. Зокрема молода дівчина позує у червоній випускній сукні, але за її спиною – зруйнована російською бомбою школа у Харкові. Або фото чоловіків, які мирно снідають, але на залишках балкона у напіввцілілому будинку в Херсоні.
Музей про українську історію війни демонструє й складні вибори, над якими німці не завжди замислюються. “Багато хто закидає українцям у Німеччині, що вони виїхали, покинувши свою країну, а інші залишилися попри все, – говорить Енно Ленце, власник і директор Berlin Story Bunker. – Ми хочемо показати, що “тікати” або “залишитися” – це два однаково погані вибори у цій жорстокій війні”. А от на питання, чи мають німці стояти осторонь, упорядники мають тільки одну відповідьхоч і у формі запитання: “Допомагати чи бути гівнюком? Вибір за тобою. Щодня”.
Унікальна колекція
Над експозицією працювали директор музею, військовий журналіст Енно Ленце та історик, письменник і куратор Віланд Ґібель. У 2022 році вони стали на підтримку України і з того часу їхня робота не припиняється ні на мить.
За цей час Енно відвідав Україну з гуманітарними місіями чи не 50 разів, а Віланд – не менш як 10. У лютому 2023 року вони привезли до Берліна підбитий під Києвом російський танк Т-72 і через суд домоглися встановити його на Унтер-ден-Лінден. Залізяка простояла перед російським посольство 4 дні – просто дулом у його фасад – і стала яскравим доказом жорстокої російської агресії. Всю історію цієї пригоди Енно Ленце описав тут. У 2024 році у власному музеї партнери відкрили унікальну виставку “Знай свого ворога” з артефактами з українського фронту виставкою мемів та карикатур про війну.
До 2025 року кількість історій і зібраних артефактів стала настільки великою, що виникла ідея створити не просто експозицію, а невеликий музей.
Серед експонатів – 1,5-годинний фільм-інтерв’ю з українцями в Берліні про їхній досвід біженства, адаптацію та сподівання. Історії німецьких журналістів і простих людей, які не маючи жодного зв’язку з Україною до війни, кинулися возити гумвантажі й допомогу для фронту, евакуювали людей і тварин. У музеї багато текстів. Цілі історії життя, драматичні й трагічні події 2022-2025 років в Україні – все сконцентровано у невеликих табличках, що супроводжують світлини та численні раритетні експонати. Через це складається враження живої, дуже динамічної розповіді. І на знайомство з нею доведеться витратити не одну годину.
Завдяки співпраці з Міноборони України, СБУ та військовими частинами ЗСУ Музей України має кілька унікальних експонатів. Зокрема уламки російського гелікоптера, який привезли з острова Зміїний, або фрагменти рідкісного дрона С-70 “Мисливець”, захопленого під Покровськом, та російський дрон SuperCam S350 з розмахом крил 3,5 м. Є відстріляні гільзи для “Гепардів”, яких у Німеччині лише чотири, бронежилети – свідки боїв за Київ, шоломи, які врятували життя українських військових, та російські зразки, власники яких не вижили.
Своїми руками: проєкт дитячої броні для України та балістична ракета на 3-D принтері
Енно і сам є військовим журналістом. Завдяки досвіду роботи в Іраку та Афганістані він знається на бронежилетах і сам відповідав за розробку та випробування броні для ЗСУ. Загалом зусиллями Berlin Story Bunker та приватним пожертвам в Україну надіслали 1,7 тис. одиниць.
Отримавши замовлення з Херсона, Енно за місяць розробив і організував виробництво у Німеччині бронежилети для евакуації дітей з прифронтових територій. Вони важать лише 1,4 кг, тому малеча може носити їх постійно, а захищають вони добре.
А от чого не змогли дістати для музею, то це хоч би фрагмент балістичної ракети. Тоді вирішили самотужки надрукувати макет на власному 3-D принтері. Семиметрову конструкцію з восьми секцій тепер можна побачити в експозиції.
Війна дронів
У музеї багато відео. Деякі дивитися важко. Ось камера маленького ворожого дрона знімає відвідувачів музею і кожен може відчути себе “на прицілі”. Подібні камери використовували дрони-мисливці на людей у Херсонській області. Ось відео атаки російського дрона SuperCam на авто волонтерів у Херсонській області. Тоді, 12 квітня 2025 року, загинув 27-річний Олег Сальников, а водій Олег Дегусаров отримав важкі травми. Його селфі-відео після атаки теж в експозиції як і пошкоджена машина з розірваним дахом.
Енно Ленце знав обох сміливців і тісно співпрацював з їхнім фондом. “Вони обидва могли залишитися за кордоном і не повертатися в Україну, – говорить Ленце. – Але допомога співвітчиникам була для них пріоритетом, вартим будь-якого ризику”.
Одним з експонатів-символів для Ленце є й дрон, який Berlin Stiry Bunker відправив у Харків для знімання військових операцій. DJI Mavic-3 з Китаю з камерою Hasselblad збили поблизу Бахмута 18 травня 2023 року. “У грудні 2023 року ми отримали повідомлення, що його знайшли спаленим, але наліпку з нашим логотипом все ще можна було розпізнати, – розповідає Енно Ленце. – Хоч і дуже складним шляхом, але дрон повернувся до нас у Берлін. Зберігся навіть його останній запис. І це неймовірна історія”.
“Наступний Музей України буде у Кремлі”
Директор Berlin Story Bunker вважає, що 300 м² для Музею України недостатньо – місця потрібно в 10 разів більше. Але навіть у такому вигляді він дуже важливий. “Путін – це Гітлер, тільки без Голокосту, – наголошує Ленце. – Німці побачать це в Музеї України у межах нашого великого проєкту. Але ми знаємо, як зробити великий музей після перемоги, – зазначає Ленце. – І можливо ми зробимо це в Кремлі, коли там буде Україна. Я сказав про це вашому міністру оборони. Він погодився, але розсміявся. А сказав йому – не смійтеся, я впевнений, що так і буде”.
Про музей Berlin Story Bunker
Berlin Story Bunker існує з 2014 року. Колишнє бомбосховище побудували ще у 1942-му. Головною експозицією музею є велика виставка “Гітлер – як це могло статися” (аудіогіди є 12 мовами). Також постійно діють виставки “Німеччина сьогодні”, а відтепер і Музей України. У книгарні є всі доступні видання видавництва Berlin Story. Зокрема книга Енно Ленце “Into the Fire” (німецькою та англійською), до якої увійшли його репортажі з Києва, Бучі, Харкова (2022) та Запоріжжя (2023), а також книгу “Slava Ukraini. Музей України в Berlin Story Bunker” українською, німецькою та англійською мовами, яку Енно Ленце і Віланд Ґібель написали разом.
Години роботи музею: щодня з 10:00 до 19:00, останній вхід о 17:30. Недоступно для інвалідних візків. Є аудіогід зокрема українською, німецькою, англійською, французькою мовами.
Квитки від €12 тут. Оплата тільки карткою. Діти до 6 років включно – безоплатно.
Адреса: Berlin Story Bunker – Schöneberger Str. 23A, 10963 Berlin.
